Головна / unsorted / Контагіозний молюск

Контагіозний молюск

Контагіозний молюск – паразитарне ураження шкіри та слизових оболонок специфічним вірусом. Виявляється безболісним вузликовим висипанням з пупкоподібним втиском в центрі, з яких при натисканні виділяється сирний вміст. При попаданні на шкіру або слизові оболонки цього секрету відбувається самозараження і передача захворювання контактним особам. Має схильність до рецидивів, що часто фіксується разом з іншими інфекціями, у т. ч. ВІЛ-інфекцією.

Загальні відомості

Контагіозний молюск – хронічне вискоконтагіозне захворювання шкіри, збудник контагіозного молюска входить до віспової групи вірусів – Molluscipoxvirus. За міжнародною класифікацією хвороб контагіозний молюсок не відноситься до венерологічним захворюванням, проте, ВООЗ включає контагіозний молюсок до переліку інфекцій, що передаються статевим шляхом. Зараження схильні особи обох статей незалежно від вікових груп, але люди нерозбірливі в сексуальних контактах і діти потрапляють до групи ризику.

Патогенез контагіозного молюска

Контагіозний молюск – це доброякісне новоутворення шкіри; синтез ДНК-вірусу відбувається в кератиноцитах епідермісу, після розмноження вірусу в клітинах господаря блокується активність Т-лімфоцитів, а тому імунні клітини при поразці відсутні, що пояснює імунну толерантність, яка сприяє збуднику при інфікуванні.

Шляхи зараження та патогенез контагіозного молюска

Контагіозний молюск є захворюванням, якому схильні лише люди. Зараження відбувається при безпосередньому контакті хворої людини зі здоровим, але має бути опосередкований шлях зараження – через забруднені предмети.

Дорослі в основному заражаються контагіозним молюском при статевому контакті, зараження відбувається за рахунок дотику шкіри партнерів, а не через коїтус, саме тому контагіозний молюсок деякі міжнародні медичні організації не відносять до групи інфекцій, що передаються статевим шляхом. Область поразки при статевих контактах зазвичай промежину, внутрішня поверхню стегон, нижня частина живота, зовнішні статеві органи.

При зараженні побутовим шляхом певної локалізації контагіозного молюска немає, новоутворення можна зустріти будь-яких ділянках шкіри. Наявність пошкоджень та мікротравм шкіри є сприятливою умовою для інокуляції вірусу. Випадки зараження зазвичай мають одиничний характер, незважаючи на високу контагіозність молюска, але в дитячих садках ураження можуть мати ендемічний характер.

Такі фактори, як скупченість, контакти зі шкірою, волога атмосфера сприяють дисемінації. Інкубаційний період контагіозного молюска становить від кількох тижнів за кілька місяців, тому буває складно встановити джерело зараження. Після появи клінічних проявів контагіозний молюск поширюється тілом шляхом самозараження. Клітинні імунні дефіцити вроджені та набуті сприяють зараженню, у людей з ВІЛ інфекцією захворюваність на контагіозний молюсок у кілька разів вища.

Оскільки збудником контагіозного молюска є ДНК-вірус, то повного лікування домогтися неможливо, проте сучасні методи впливу дозволяють досягти тривалої та стійкої ремісії.

Клінічні прояви контагіозного молюска

Після інкубаційного періоду на шкірі з’являються одиничні безболісні щільні вузлики округлої форми, колір шкіри, ураженої контагіозним молюском, зазвичай не змінений або набуває рожевого відтінку, іноді може відзначатися восковидний або перламутровий блиск. Далі відбувається збільшення кількості елементів контагіозного молюска за рахунок самозараження. Розміри висипань від просяного зерна до горошини, іноді при злитті елементів можуть утворюватися гігантські контагіозні молюски, вони мають вигляд напівсферичних папул із центральною частиною, що запала.

Вузлики розташовуються на тілі повсюдно, але оскільки на другому етапі розвитку контагіозного молюска самозараження відбувається через руки, то уражаються ділянки шкіри, яких найбільше часто торкаються. Це обличчя, шия, верхня частина тулуба та власне самі кисті рук. Висипання контагіозного молюска носять безладний характер, і їх кількість часом сягає кількох сотень, тертя рук і мимовільні чухання збільшують кількість дисемінацій.

При натисканні пінцетом або випадковому пошкодженні контагіозного молюска з нього виділяється біла кашецеподібна маса, що складається з ороговілих клітин та лімфоцитів. Але в ній також міститься включення молюскоподібних тілець, завдяки чому захворювання і отримало свою назву. Якісь суб’єктивні відчуття відсутні, але деякі пацієнти хворі на контагіозний молюсок відзначають свербіж і невелику інфільтрацію, яка трапляється при приєднанні вторинної інфекції.

При атипових формах контагіозного молюска характерного увігнутого центру на висипання може не бути, а самі елементи можуть бути дуже дрібних розмірів. Профузні форми контагіозного молюска діагностують у дітей з атопічним дерматитом, у дітей з лейкемією та імунодефіцитами, а також у ВІЛ-позитивних пацієнтів. Як правило, перебіг контагіозного молюска проходить без ускладнень, можливі асептичні та гнійні абсцеси шкіри навколо зони ураження. У дуже поодиноких випадках спостерігається суперінфекція, після якої залишаються рубці.

Діагностика контагіозного молюску

Діагноз ставиться дерматологом на підставі клінічного огляду пацієнта, при сумнівних випадках для діагностики вдаються до гістологічного дослідження, під час якого виявляються молюскові тільця у цитоплазмі клітин епідермісу. Необхідно диференціювати контагіозний молюск із червоним плоским лишаєм, множинної форми кератоакантоми та бородавками.

Лікування контагіозного молюска

Хірургічне видалення за допомогою кюретажу після попередньої місцевої анестезії під плівкою дає хороший ефект, оскільки за один сеанс можна видалити велику кількість контагіозних молюсків через практично повну відсутність больового синдрому під час процедури. Зазвичай проводять один сеанс на місяць, і за кілька місяців настає повне клінічне одужання. При такому методі лікування не залишається вмісту вузликів, травматизація шкірних покривів мінімальна, після кюретажу в деяких випадках показано електрокоагуляцію місць ураження.

Видалення шкірних утворень контагіозного молюска можливе шляхом кріодеструкції або радіохвильовим методом. Використовується також видалення лазером. Якщо висипань контагіозного молюска небагато, то хороший ефект дають хіміопрепарати, але довго їх використовувати не рекомендується через дратівливу дію на шкіру. При незначній дисемінації УФ-опромінення лікувальним ультрафіолетом ураженої шкіри та використання кремів з ацикловіром показані всім пацієнтам з контагіозним молюском.

Метод аплікації Туберкуліном на уражену контагіозним молюском ділянку особливо часто використовується в дитячій дерматології, оскільки є безболісною. Ця методика нова, а тому точних статистичних даних щодо її ефективності немає. Але діти мають бути попередньо провакциновані БЦЖ чи ізопринозином.

Профілактика та прогноз

Найчастіше прогноз при зараженні контагіозним молюском сприятливий, винятки становлять пацієнти з імунодефіцитними станами. Профілактика полягає у дотриманні особистої гігієни як у місцях громадського користування, так і вдома. Необхідно, щоб кожен член сім’ї мав свою мочалку та інше лазневе приладдя. При діагностуванні контагіозного молюска в дітей віком, інфікованих дітей ізолюють і призначають карантин терміном тривалість інкубаційного періоду з щоденним профілактичним оглядом всього дитячого колективу та обслуговуючого персоналу.