Головна / unsorted / Мастит

Мастит

Мастит – запальний процес у тканинах молочної залози. Виявляється сильними болями, що розпирають в грудях, набуханням, ущільненням, почервонінням шкіри залози, різким підйомом температури тіла, ознобом. Діагностується мастит при візуальному огляді мамологом, додатково можливе проведення УЗД молочної залози. Захворювання може призвести до утворення гнійника, абсцесу, флегмони, некрозу в молочній залозі, розвитку сепсису і навіть смерті. У разі мікробного обсіменіння молока годування груддю доведеться припинити. У віддаленому періоді може виникнути деформація молочної залози, підвищується ризик розвитку мастопатії та раку грудей.

Загальні відомості

Мастит – Запалення тканини молочної залози. Мастит виникає внаслідок інфікування молочної залози бактеріями. Виявляється набуханням залози, збільшенням у розмірі, хворобливості та підвищенні чутливості, почервонінням шкіри та підвищенням температури.

Захворюваність на мастит серед матерів-годувальниць коливається в межах від 1% до 16% залежно від регіону. У середньому цей показник дорівнює 5% жінок, що годують, і заходи щодо зниження захворюваності протягом останніх років поки що малоефективні. Переважна більшість (85%) жінок, які хворіють на мастит – першородні (або вперше здійснюють грудне вигодовування). Це з більш високою частотою розвитку застою молока у зв’язку з невмілим зціджуванням. Жінки старше тридцяти, які не вперше годують грудьми, хворіють на мастит, як правило, внаслідок знижених захисних властивостей організму у зв’язку з тим чи іншим супутнім хронічним захворюванням. У разі симптоматика маститу супроводжується клінічними проявами основного захворювання.

Мастит

Причини маститу

Найчастіше мастит викликається стафілококовою інфекцією. Але при наявному в організмі жінки джерелі бактеріальної флори (інфекції дихальної системи, ротової порожнини, сечових шляхів, статевих органів) мастит може викликатися їй. Іноді молочна залоза інфікується кишковою паличкою. Бактерії потрапляють у молочну залозу зі струмом крові та по молочних протоках.

Найчастіше мастит розвивається як результат тривалого патологічного лактостазу (застою молока у залозі). При тривалій відсутності відтоку молока з будь-якої області молочної залози там формується сприятливе середовище для розмноження бактерій, інфекція, що розвивається, провокує запальну реакцію, лихоманку, нагноєння.

Класифікація маститу

Мастит розрізняють характером наявного запального процесу: серозний, інфільтративний, гнійний, абсцедуючий, гангренозний і флегмонозний мастит. Серозний, інфільтративний і гнійний мастити є послідовними стадіями запального процесу в тканині залози від утворення набряклої ділянки серозного запалення, до формування інфільтрату і розвитку гнійного процесу.

При абсцедуючому маститі гнійне вогнище локалізоване і обмежене, флегмонозний мастит характеризується поширенням гнійного запалення тканини залози. При тривалому перебігу чи ослаблених захисних силах організму запалені тканини залози некротизуються (гангренозний мастит). Виділяють клінічні види маститу: найбільш поширений – гострий післяпологовий мастит, плазмоклітинний мастит та мастит новонароджених.

Симптоми маститу

Гострий післяпологовий мастит – це найчастіше запальне ускладнення лактостазу у матерів-годувальниць. Іноді розвивається без попередження виражених ознак застою молока. Виявляється появою болючого ущільнення в молочній залозі, почервонінням та збільшенням температури шкіри в області ущільнення, лихоманкою та загальними симптомами інтоксикації. При прогресуванні біль посилюється, груди збільшується, стає гарячою на дотик. Годування та зціджування різко болісно, ​​у молоці може виявлятися кров та гній. Гнійний мастит часто прогресує з недостатнім розвитком абсцесу молочної залози.

Плазмоклітинний мастит являє собою рідкісне захворювання, що розвивається у жінок, які неодноразово народжували старшого віку після припинення лактації. Характеризується інфільтрацією плазматичними клітинами тканин під соском та гіперплазією епітелію вивідних проток. Такий мастит не нагноюється і має деякі загальні зовнішні риси із раком молочної залози.

Мастит новонароджених – досить часто виникає стан у дітей обох статей, проявляється набуханням молочних залоз, виділеннями при натисканні на них (як правило, є результатом залишкової дії статевих гормонів матері). При розвитку гострого гнійного запалення та утворенні абсцесу виробляють хірургічну санацію гнійного вогнища, але найчастіше симптоматика стихає через три-чотири дні.

Діагностика маститу

Осередок запалення в молочній залозі визначається пальпаторно. Також відзначається збільшення (іноді помірна болючість при пальпації) пахвових лімфовузлів з боку уражених грудей. Нагноєння характеризується визначенням симптому флюктуації.

Під час проведення УЗД молочних залоз виявляється типова картина запалення молочної залози. Серозний мастит характеризується згладжуванням ехографічної картини диференційованих структур залози, розширенням молочних проток, потовщенням шкіри та підшкірної клітковини. Інфільтрат у молочній залозі виглядає як добре окреслена обмежена зона зниженої ехогенності, при прогресуванні виникає картина бджолиних сот. Добре візуалізується при УЗД формування абсцесів і виявляються зони некрозу. Специфічність та достовірність методики досягає 90%.

Оскільки діагностика маститу, як правило, не викликає складнощів, мамографію зазвичай не проводять. За сумнівної ультразвукової картини для гістологічного дослідження беруть аспірат (тонкоголкова аспіраційна біопсія молочної залози під контролем УЗД). Для бактеріологічного дослідження можна взяти молоко із ураженої залози.

У разі млявого перебігу запалення та в результаті формування навколо нього валика фіброзної тканини (сумкування вогнища) говорять про розвиток хронічного маститу. При цьому клінічні прояви зазвичай слабо виражені, але при пальпації визначається щільне малорухливе, спаяне зі шкірою вогнище.

Лікування маститу

При найменшій підозрі на розвиток запалення в молочній залозі необхідно терміново звернутися до лікаря мамолога, оскільки в лікуванні цього захворювання дуже важливим є своєчасне виявлення та негайне вжиття заходів до усунення причини маститу та придушення інфекційного процесу. Самолікування або затягування із зверненням до фахівця неприпустиме, оскільки запалення молочної залози схильне до прогресування, формування нагноєння та абсцедування. У разі розвитку гнійного маститу потрібне оперативне лікування.

При виявленні маститу на стадії серозного запалення чи інфільтрату проводять консервативне лікування маститу. Призначається антибіотикотерапія із застосуванням сильно діючих засобів широкого спектру дії. Серозний мастит при цьому зазвичай проходить через 2-3 дні, для розсмоктування інфільтрату може знадобитися до 7 днів. Якщо запалення супроводжується виражена загальна інтоксикація, проводять дезінтоксикаційні заходи (інфузія розчинів електролітів, глюкози). При вираженій надлишковій лактації призначають кошти на її придушення.

Гнійні форми маститу, зазвичай, вимагають хірургічного втручання. Абсцес молочної залози, що розвинувся, є показанням до екстреної хірургічної санації: розтину маститу і дренування гнійного вогнища.

Прогресуючий мастит незалежно від його стадії є протипоказанням до подальшого вигодовування (у тому числі і здоровими грудьми), оскільки грудне молоко, як правило, інфіковане та містить токсичні продукти розпаду тканин. Для дитини патологічно змінене грудне молоко може стати причиною розвитку дисбактеріозу та розладу функціонального стану травної системи. Оскільки терапія маститу включає антибіотики, годування в цей період так само не є безпечним для немовляти. Антибіотики можуть помітно пошкодити нормальному розвитку та росу органів та тканин. Під час лікування маститу можна зціджувати молоко, пастеризувати і лише після цього давати дитині.

Показання до придушення лактації: відсутність динаміки при серозному та інфільтративному маститі протягом трьох діб антибіотикотерапії, розвиток гнійної форми, зосередження запального вогнища безпосередньо під соском, наявний гнійний мастит в анамнезі матері, супутні патології органів і систем, що значно погіршують загально.

Профілактика маститу

Заходи профілактики маститу збігаються з заходами профілактики лактостазу, оскільки цей стан є попередником маститу в переважній більшості випадків.

Для профілактики застою молока необхідне повне ретельне спорожнення молочних залоз: регулярне годування та подальше зціджування залишків молока. Якщо дитина наїдається молоком їх однієї груди, наступне годування його спочатку прикладають до незайманої минулого разу залозі.

Не варто дозволяти дитині просто смоктати груди для заспокоєння, без висмоктування молока. Сприяють розвитку запалення молочної залози тріщини на сосках, тому необхідно готувати соски до годівлі, ретельно дотримуватись гігієнічних правил (чисті руки, груди), правильно прикладати немовля до грудей (дитина повинна захоплювати ротом сосок цілком, разом з ареолою).

Одним із профілактичних заходів розвитку маститу можна назвати своєчасне виявлення та санацію вогнищ інфекції в організмі, проте варто пам’ятати, що загальна антибактеріальна терапія при лактації протипоказана.