Знижка - 10% на весь медичний одяг по промокоду HALAT5
Гострий жировий гепатоз вагітних (гостра жовта атрофія печінки)
Гострий жировий гепатоз вагітних (гостра жовта атрофія печінки) – порівняно рідкісна, але найважча форма печінкової патології, яка становить 1,9% всіх жовтяниць, що спостерігаються у вагітних (Н.А.Фарбер та співавт., 1990; В.Г.Германов та співавт., 1991;
Етіологія гострого жирового гепатозу вагітних досі не з’ясована. Можна припустити, що у розвитку захворювання грають роль порушення імунологічних реакцій у материнсько-плодовому комплексі на початку III триместру вагітності. Розвиток цього ускладнення у вагітних, пов’язують із медикаментозною інтоксикацією, тромбозом судин печінки, не виключається вірусна природа такої патології. Гострий жировий гепатоз вагітних дуже рідкісне, але майже завжди призводить до смерті захворювання.
У клінічному перебігу захворювання Н.А.Фарбер (1990) виділяє дві стадії:
I стадія-дожовтянична, зазвичай починається на 28-30-му тижні вагітності. Хворі скаржаться на нудоту, наростаючу слабкість, свербіж шкіри. Ці явища супроводжуються нерезко вираженими симптомами пізнього гестозу вагітних. Найбільш характерною клінічною ознакою є своєрідна печія, яка, за даними автора, досягає надзвичайної інтенсивності та супроводжується болем по ходу стравоходу. Досягши максимального розвитку, печія нерідко закінчується блюванням “кавової гущею”.
ІІ стадія розвивається через 1-2 тижні. З’являється жовтяниця, яка швидко наростає (без гепатолненального синдрому). Через 1-2 тижні після появи жовтяниці настає важка печінкова недостатність. На відміну від важких форм ВГВ, симптоми гострого жирового гепатозу вагітних наростають при збереженні свідомості аж до термінальних стадій хвороби. При лабораторному дослідженні відзначаються анемія, лейкоцитоз, Тшшопенія, прогресуюче наростають гіпербілірубінемія, гіпопротеїнемія, гіпоглікемія, що важко коригується. Є деяка невідповідність між високим ступенем білірубінемії та мало вираженою активністю амінотрансфераз та лужної фосфатази.
Дифузне ураження печінки призводить до тяжких порушень у системі гемостазу. Розвивається ДВС-синдром, який проявляється матковою та шлунково-кишковою кровотечею. Цьому сприяє, як правило, і антенатальна загибель плода, яка, за даними Н.А.
Диференціальний діагноз необхідно проводити з важкими формами ВГ, для чого використовують неінвазивні методи – ультразвукове сканування та комп’ютерну томографію, а також визначають активність трансаміназ та лужної фосфатази у сироватці крові. При гострому гепатиті ці показники різко зростають, тоді як при гострому ожирінні печінки вони підвищуються помірно, не більше ніж у 2 рази.
Лікування. Після встановлення діагнозу гострого жирового гепатозу вагітність має бути перервана у будь-якому терміні, тільки тоді всі інші лікувальні заходи мають сенс.