0
(0)
АГЛОМЕРАЦІЯ (у біології) – утворення мікроорганізмами скупчень у рідинах або тканинах внаслідок зміни фізичних або хімічних властивостей мікробних клітин.
АГЛЮТИНАЦІЯ – склеювання і випадіння в осад корпускулярних частинок – бактерій, еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів, клітин тканин, корпускулярних хімічно активних частинок з адсорбованими на них антигенами або антитілами, завислих у середовищі…
АГЛЮТИНІНИ – антитіла, які аглютинують антигени, адсорбовані на клітинах крові або частинках інертного носія.
АГЛЮТИНІНИ АНТИ-Р – А. до одного або кількох різновидів антигену Р еритроцитів людини.
АГЛЮТИНІНИ АНТИ-Т – А. до антигену Томсена, який під дією нейрамінідази бактерій і вірусів утворюється в еритроцитах та інших клітинах.
АГЛЮТИНІНИ ГРУПОВІ – природні антитіла сироватки крові людини, спрямовані проти ізоантигенів системи АВ0 та інших систем.
АГЛЮТИНІНИ ХОЛОДОВІ – А., для яких оптимальна температура для реакції аглютинації дорівнює 10о С і нижче.
АГЛЮТИНІНІВ ХОЛОДОВИХ СИНДРОМ – наявність циркулюючих холодових аглютинінів, зазвичай IgM, які спрямовані проти трьох типів полісахаридів червоних антигенів клітини: І-антигени, виражені передусім на дорослих червоних клітинах, і антигени, виражені переважно…
АГЛЮТИНОЇДИ – антитіла, здатні сполучатися з відповідними антигенами, але реакція при цьому не супроводжується видимим in vitro феноменом преципітації, аглютинації та ін.
АГЛЮТИНОСКОП – прилад для спостереження реакції аглютинації та візуальної оцінки осадових реакцій.
АВЦИНА (А. П. АВЦЫН) СИМПТОМ – крововиливи в кон’юнктиву, які чіткіше виявляються з допомогою адреналінової проби; можлива ознака висипного тифу.
АГАСФЕРА (AHASVERUS) СИНДРОМ – прояви наркоманій; хворі постійно відвідують лікувальні заклади, вигадують драматичний анамнез, інколи заподіюють собі поранення з метою отримати який-небудь медикамент, частіше наркотик.
АГІПНОГНОЗІЯ – відсутність усвідомлення сну, що виявляється в скаргах на повну відсутність сну при наявності у хворого об’єктивно установлених періодів сну.