Будова кiсток гомiлки і стопи

Скелет гомілки утворюють великогомiлкова i малогомiлкова кiстки.

Великогомiлкова кiстка (tibia) – трубчаста кiстка, що має тiло та два наростки. Ближчий наросток розширений у поперечному напрямку i закiнчується присереднім та бічним виростками (condylus medialis et lateralis). На задньо-нижнiй поверхнi бічного виростка роздивiться малогомiлкову суглобову поверхню (facies articularis fibularis) для сполучення з головкою малогомiлкової кiстки. Зверху кожний виросток має ввігнуту верхню суглобову поверхню (facies articularis superior) для з’єднання з вiдповiдним виростком стегнової кiстки. Посерединi суглобової поверхнi є мiжвиросткове пiдвищення (eminentia intercondylaris), а на ньому – присередній та бічний мiжвиростковi горбки (tuberculum intercondylarе mediale et laterale). Спереду i ззаду вiд мiжвиросткового пiдвищення розмiщенi переднє та заднє мiжвиростковi поля (area intercondylaris anterior et posterior), до яких прикрiплюються хрестоподiбнi зв’язки колiнного суглоба (мал. 71).

Тіло великогомілкової кістки (corpus tibiae) за формою нагадує видовжену тригранну призму, що поступово звужується донизу. На ньому розрізняють три поверхні: присередню, задню й бічну (facies medialis, posterior et lateralis), що відділяються одна від одної присереднім, переднім та міжкістковим краями (margo medialis, anterior et interosseus). Передній край у верхньому відділі кістки починається від горбистості великогомілкової кістки (tuberositas tibiae), до якої прикріплюється сухожилок чотириголового м’яза стегна.

Дальший наросток великогомiлкової кiстки має майже чотирикутну форму, на його присередньому краї є спрямований донизу вiдросток – присередня кiсточка (malleolus medialis), на внутрiшнiй поверхнi якого розмiщується суглобова поверхня кiсточки (facies articularis malleoli), що присередньо продовжується в нижню суглобову поверхню (facies articularis inferior). Присередня поверхня дального наростка кiстки має невелику вирiзку з суглобовою поверхнею для з’єднання з малогомiлковою кiсткою – малогомiлкову вирiзку (incisura fibularis). Щоб вiдрiзнити праву великогомiлкову кiстку вiд лiвої, необхiдно ближчий наросток зорiєнтувати вгору, дальший наросток – вниз, горбистiсть i переднiй край – наперед, тоді присередня кiсточка вiдходитиме вiд присереднього краю дальшого наростка кiстки. У такому положеннi кiстки мiжкiстковий край на її тiлi завжди буде обернений назовнi: правої кiстки – праворуч, у лiвої – лiворуч.

Великогомiлкова кiстка розташована на гомілцi присередньо, а малогомiлкова – збоку.

Малогомiлкова кiстка (fibula) – тонка, довга, розташована зовнi вiд великогомiлкової кiстки. На ближчому кінці її є головка (caput fibulae), вона стовщена, має вiдросток – верхiвку головки малогомiлкової кiстки (apex capitis fibulae), а на внутрiшнiй поверхнi – суглобову поверхню головки малогомiлкової кiстки (facies articularis capitis fibulae) для з’єднання з великогомiлковою кiсткою. Поступово головка тоншає i переходить у майже цилiндричну шийку малогомiлкової кiстки (collum fibulae).

Тiло малогомiлкової кiстки (corpus fibulae) за формою нагадує тригранну призму, яка скручена навколо поздовжньої осi. На тiлi покажiть присередню, бічну та задню поверхнi (facies medialis, lateralis et posterior). Останнi вiддiляються одна вiд одної переднiм, заднiм краями (margo anterior, posterior), присереднім гребенем (crista medialis). На присередній поверхнi проходить мiжкiстковий край (margo interosseus).

На дальшому наростку малогомiлкової кiстки є бічна кiсточка (malleolus lateralis), що має на присередній поверхнi суглобову поверхню кiсточки (facies articularis malleoli lateralis) для з’єднання з великогомiлковою кiсткою, на її заднiй поверхнi є ямка бічної кiсточки (fossa malleoli lateralis). Щоб вiдрiзнити праву малогомiлкову кiстку вiд лiвої, треба її тримати головкою догори, бічною кiсточкою донизу i в бік, так щоб ямка кiсточки була обернена назад i до середини. У такому випадку права малогомiлкова кiстка буде розташована праворуч вiд великогомiлкової кiстки, лiва – лiворуч.

Кiстки стопи (ossa pedis). Серед них виділяють заплеснові кістки, плеснові кістки і кiстоки пальцiв (фаланги; мал. 72).

Заплеснових кісток (ossa tarsi) на стопi є сiм, які розмiщенi в два ряди. До проксимального ряду вiдносять надп’яткову та п’яткову кiстки, а до дистального – човноподiбну, кубоподiбну i три клиноподiбнi кiстки.

Надп’яткова кiстка (talus). У нiй розрiзняють тiло (corpus tali), шийку (collum tali) та головку (caput tali). На верхнiй поверхнi тiла є блок надп’яткової кiстки (trochlea tali) – для з’єднання з великогомiлковою та малогомiлковою кiстками. На бiчних поверхнях блока розташовуються, вiдповiдно, присередня та бічна кiсточковi поверхнi (facies malleolaris medialis et lateralis), до яких прилягають одноiменнi кiсточки. Вiд бічної частини тiла вiдходить бічний вiдросток надп’яткової кiстки (processus lateralis tali). На задньому вiдростку надп’яткової кiстки (processus posterior tali) проходить зверху вниз борозна сухожилка довгого м’яза – згинача великого пальця стопи (sulcus tendinis musculi flexoris hallucis longi).

Ця борозна подiляє заднiй вiдросток надп’яткової кiстки на присередній та бічний горбки (tuberculum mediale et tuberculum laterale). Передню частину головки займає велика сферична суглобова поверхня для з’єднання з човноподiбною кiсткою. На нижнiй поверхнi тiла роздивiться передню, середню та задню п’ятковi суглобовi поверхнi (facies articularis calcanea anterior, media et posterior). Мiж середньою i задньою п’ятковими суглобовими поверхнями проходить борозна надп’яткової кiстки (sulcus tali; мал. 73).

П’яткова кiстка (calcaneus) є найбiльшою кiсткою серед заплеснових кісток. У середнiй частинi її верхньої поверхнi знайдiть борозну п’яткової кiстки (sulcus calcanei), яка разом з вiдповiдною борозною надп’яткової кiстки утворює пазуху заплесна (sinus tarsi). Спереду вiд борозни вздовж присереднього краю кiстки розмiщенi середня та передня надп’ятковi суглобовi поверхнi (facies articularis talaris media et anterior); за борозною – задня надп’яткова суглобова поверхня (facies articularis talaris posterior). За допомогою всiх цих поверхонь п’яткова кiстка з’єднується з надп’ятковою. У задньо-нижньому вiддiлi кiстки є п’ятковий горбок (tuber calcanei). На ньому розмiщенi присередній та бічний вiдростки (processus medialis et lateralis tuberis calcanei), до яких прикрiплюється дуже мiцний п’ятковий сухожилок (мал. 74).

На переднiй поверхнi п’яткової кiстки є кубоподiбна суглобова поверхня (facies articularis cuboidea), якою п’яткова кiстка з’єднується з кубоподiбною кiсткою. Вiд передньо-верхнього краю п’яткової кiстки з присереднього боку вiдходить короткий i товстий вiдросток – пiдпора надп’яткової кiстки (sustentaculum tali), пiд яким продовжується з надп’яткової кiстки уже вiдома вам борозна сухожилка довгого м’яза – згинача великого пальця. На бічній поверхнi п’яткової кiстки є малогомiлковий блок (trochlea fibulalis), пiд яким розташована борозна сухожилка довгого малогомiлкового м’яза (sulcus tendinis musculi fibularis longi).

Човноподiбну кiстку (os naviculare) вiдносять до другого ряду заплеснових кiсток. Знайдiть її серед кiсток стопи. Вона розмiщується з присереднього краю стопи мiж головкою надп’яткової кiстки і трьома клиноподiбними кiстками. У зв’язку з цим її задня суглобова поверхня ввігнута вiдповiдно до форми головки надп’яткової кiстки, а на переднiй – є три майже однаковi поверхнi для клиноподiбних кiсток. У присередній частинi нижньої поверхнi бачимо горбистiсть човноподiбної кiстки (tuberositas ossis navicularis).

Клиноподiбнi кiстки – присередня, промiжна та бічна (ossa cuneiformia mediale, intermedium et laterale) – розташованi мiж човноподiбною i I, II, III плесновими кiстками, з якими i з’єднуються.

Кубоподiбна кiстка (os cuboideum) розмiщується на бічному краї стопи мiж п’ятковою кiсткою i двома останнiми плесновими кiстками (IV, V). У мiсцях з’єднання цих кiсток є суглобовi поверхнi. Крiм того, на присередньому боцi розмiщуються суглобовi поверхнi для з’єднання з бічною поверхнею бічної клиноподiбної i човноподiбної кiсток. Бічний край вiльний, вiд нього починається борозна сухожилка довгого малогомiлкового м’яза (sulcus tеndinis musculi fibularis longi) i продовжується на нижню поверхню кiстки, де розташовується спереду вiд горбистостi кубоподiбної кiстки (tuberositas ossis cuboidei; мал. 75).

Плеснові кістки (ossa metatarsi). На кожнiй з п’яти цих кiсток розрiзняють основу (basis ossis metatarsi), тiло (corpusossis metatarsi) та головку (caput ossis metatarsi). Перша плеснова кiстка вiдповiдає I пальцю (hallux), вона найтовща i найкоротша. Основа всiх плеснових кiсток майже плоскої форми. Розгляньте також тiла плеснових кiсток. За формою вони нагадують тригранну призму, викривленi до середини i дещо опуклi доверху. Головки всiх плеснових кiсток мають пiвкулясту форму i з’єднуються з основою проксимальних фаланг.

Кістки пальцiв стопи (ossa digitorum). Кожна з них, за винятком I, складається з проксимальної, середньої та кінцевої фаланг (phalanges proхimalis, media et distalis). У I пальця середньої фаланги немає. На кожнiй фаланзi розрiзняють основу (basis phalangis), тiло (corpus phalangis) i головку (caput phalangis). Кiнцевi фаланги замiсть головки мають горбистiсть (tuberositas phalangis distalis). Основи проксимальних фаланг мають суглобовi поверхнi у виглядi ямок i з’єднуються з головками плеснових кiсток. Головки проксимальних та середнiх фаланг за формою нагадують блок.