• Підключична артерія. Артерії верхньої кінцівки

    Підключична артерія Ліва підключична артерія (a. subclavia sinistra) відходить від дуги аорти, а права підключична артерія (a. subclavia dextra) – від плечо-головного стовбура на рівні правого груднинно-ключичного суглоба. Ліва підключична артерія приблизно на 4 см довша за праву, її внутрішньогрудна частина розташована позаду лівої плечо-головної вени. Підключична артерія прямує догори і вбік, виходить через верхній отвір … Докладніше

  • Внутрішня сонна артерія

    Внутрішня сонна артерія (a. carotis interna) є ніби продовженням загальної сонної артерії, бере початок від її роздвоєння на рівні верхнього краю щитоподібного хряща. Гілки внутрішньої сонної артерії кровопостачають головний мозок, орган зору, слизову оболонку барабанної і носової порожнин. Із топографічних міркувань у внутрішній сонній артерії виділяють чотири частини: шийну, кам’янисту, печеристу і мозкову. Шийна частина … Докладніше

  • Судини великого кола кровообігу. Загальна сонна артерія. Зовнішня сонна артерія

    СУДИНИ ВЕЛИКОГО КОЛА КРОВООБІГУ Велике коло кровообігу (circulus sanguinis major) починається аортою, що виходить з лівого шлуночка серця, і закінчується верхньою і нижньою порожнистими венами, які впадають у праве передсердя. Судини великого кола кровообігу забезпечують артеріальною кров’ю всі органи і тканини тіла людини, тому його ще називають тілесним колом. Від аорти до органів йдуть артерії, … Докладніше

  • Судини малого кола кровообігу

    Функція судин малого кола кровообігу (circulus sanguinis minor) полягає у забезпеченні обміну дихальних газів (кисню і вуглекислого газу) між альвеолярним повітрям і кров’ю легеневих капілярів. Система судин малого (легеневого) кола кровообігу складається з легеневого стовбура, що починається від правого шлуночка серця, правої і лівої легеневих артерій, які галузяться в паренхімі легень до гемокапілярів, парних правих … Докладніше

  • Будова стінки серця. Кровопостачання і іннервація серця. Топографічні межі серця

    Будова стінки серця Стінка серця як м’язового порожнистого органа складається з трьох оболонок: внутрішньої – ендокарда, середньої м’язової – міокарда, зовнішньої – епікарда, що є нутрощевою пластинкою серозного осердя. Серце розміщене у волокнистому осерді – перикарді. Між пристінковою і нутрощевою пластинками серозного осердя є щілиноподібна осердна порожнина, у якій міститься до 15 мл серозної рідини. … Докладніше

  • Серце. Камери серця

    Серце (латинською cor; грецькою kardia) розташоване асиметрично в нижньому середньому середостінні. Серце є біологічним насосом, при ритмічному скороченні якого забезпечується кровообіг в організмі. Під час діастоли, коли стінки серцевих камер розслаблені, кров засмоктується, а при систолі (скороченні стінок серця) кров нагнітається у кровоносну систему. Поздовжня вісь серця йде косо згори донизу, справа наліво і ззаду наперед, … Докладніше

  • Серцево-судинна система

    В організмі людини, як багатоклітинній відкритій термодинамічній системі, постійно відбувається обмін речовин, що забезпечує його життєдіяльність. Кожна клітина отримує поживні речовини, кисень, воду і виділяє в міжклітинний простір продукти обміну речовин, які виводяться з організму, утилізуються. Цю функцію забезпечує серцево-судинна система (systema cardiovasculare), або кровоносна система (systema sanguineum), яка складається з системи замкнених трубок – кровоносних … Докладніше

  • Поняття травми, типи травм.

    ТРАВМАТИЧНИЙ ШОКТравми, або ушкодження – це функціональні чи анато мічні змінив організмі, які виникають внаслідок дії різних чинників зовнішньогосередовища. Залежно від пошкоджу вальних чинників розрізняють механічні, фізичні, хімічні тапсихічні травми. Виділяють травми відкриті (поранення) і закриті, які не порушують цілості шкіри і слизових оболонок.Розрізняють травми поодинокі та множинні (декілька ушкоджень однієї анатомо-функціональної ділянки, наприклад, голови, … Докладніше

  • Нутрощеві сплетення

    Нутрощеві сплетення та нутрощеві вузли Нутрощеві сплетення (plexus viscerales) розміщені у порожнинах тіла, переважно попереду аорти та її гілок, навколо внутрішніх органів (позаорганні сплетення) і у внутрішніх органах (внутрішньоорганні сплетення). Ці сплетення складаються з: – нутрощевих вузлів (ganglia visceralia) – передхребтових, позаорганних і внутрішньоорганних; – передвузлових вегетативних волокон; – завузлових  вегетативних волокон. Саме у вузлах сплетень відбувається поступове (за … Докладніше

  • Автономний (вегетативний) відділ периферійної нервової системи

    Загальна характеристика автономного (вегетативного) відділу нервової системи Ще з часів К. Біша (1800) загальновизнано, що вегетативні функції, або функції рослинного життя (дихання, травлення, розмноження, виділення і тощо) регулюються структурами вегетативної нервової системи. Дж. Ленглі в 1889 році поділив усю вегетативну нервову систему на два основні відділи – парасимпатичний та симпатичний. Окремо ним була виділена так … Докладніше

  • Поперекове, крижове, куприкове сплетення

    Поперекове сплетення Поперекове сплетення (plexus lumbalis) утворене передніми гілками трьох верхніх поперекових нервів, волокнами верхньої половини передньої гілки четвертого поперекового нерва і частиною волокон передньої гілки дванадцятого грудного нерва. Поперекове та крижове сплетення зв’язані між собою анастомозами, які утворюють досить широку нервову пластинку – truncus lumbosacralis, тому їх часто об’єднують терміном попереково-крижове сплетення (plexus lumbosacralis). Поперекове … Докладніше

  • Спинномозкові нерви. Шийне сплетення

    СПИННОМОЗКОВІ НЕРВИ  Загальна характеристика спинномозкових нервів   Спинномозкові нерви (nervi spinales) є змішаними і утворюються у філогенезі при злитті заднього (чутливого) корінця, radix posterior (sensoria) і переднього (рухового) корінця, radix anterior (motoria). Передні корінці виходять із спинного мозку вздовж передньобічних борозен; задні корінці – вздовж задньобічних борозен. Обидва корінці одного спинномозкового нерва зближуються один з одним … Докладніше