Не сортовані

Каннабіноїдна наркоманія – Це наркотична залежність, яка формується при систематичному вживанні гашишу, марихуани. Захворювання проявляється наркотичним сп’янінням, галюцинаціями, астенічним станом у перервах між курінням канабіноїдів. На пізніх стадіях з’являється психічна залежність, абстинентний синдром. Для діагностики наркоманії потрібен психіатричний огляд, комплекс стандартних лабораторно-інструментальних досліджень. Лікування каннабіноїдної наркоманії включає медикаментозні препарати, різні методики психотерапії. Загальні відомості Зловживання … Докладніше

Канцероматоз очеревини – вторинне злоякісне ураження очеревини, що є наслідком дисемінації епітеліальних пухлин шлунково-кишкового тракту, репродуктивної системи, рідше – первинних перитонеальних новоутворень. Ознаками канцероматозу очеревини є асцитичний синдром, що прогресує зниження ваги, нудота, слабкість. Діагностика ґрунтується на візуалізації вогнищ ураження при проведенні МСКТ, УЗД органів черевної порожнини, лапароскопії, цитологічному аналізі асцитичної рідини. Лікування включає хірургічне … Докладніше

Канцерофобія – Патологічний страх онкологічних захворювань. Часто розвивається при іпохондрії, обсесивно-компульсивному розладі, панічних атаках і тривожних розладах, проте може спостерігатися і за відсутності інших психічних порушень. Виявляється постійними сумнівами, тривогою щодо можливого злоякісного новоутворення, переконаністю у своєму безнадійному становищі, яку не вдається похитнути навіть результатами медичного обстеження. Діагноз виставляється виходячи з характерних скарг та історії … Докладніше

Капіляріоз – це гельмінтоз, що викликається круглими хробаками (нематодами). Найчастіше зустрічається паразитарне ураження кишечника з переважанням у клініці діарейного синдрому. Також можливі ураження легень та печінки, що виявляються лихоманкою, кашлем, жовтяничним забарвленням шкіри та склер відповідно. Єдиним методом підтверджуючої діагностики є мікроскопічна детекція збудника в калі, мокротинні або біоптаті печінкової тканини. Терапія паразитарної інфекції складається … Докладніше

Каплевидний гіпомеланоз Каплевидний гіпомеланоз – це дерматологічне захворювання, що проявляється осередковим порушенням пігментації шкіри. Воно характеризується появою світлих плям (до 10 мм у діаметрі), які локалізуються переважно на згинальних поверхнях колінних і ліктьових суглобів, плечах та грудях. Захворювання вважається одним із найпоширеніших варіантів гіпомеланозу. Причини та патогенез Симптоми Діагностика Лікування Прогноз і профілактика Каплевидний гіпомеланоз … Докладніше

Каплевидний псоріаз – Різновид псоріазу, відмінними особливостями якої є відсутність ураження нігтьових пластинок і спонтанне непередбачуване поширення шкірних висипань, пов’язане з наявністю інфекції в організмі. Первинний елемент є рожевою краплеподібною папулою. Поява папули супроводжується свербінням. Спочатку висип локалізується на тулубі і кінцівках, але надалі поширюється по всьому шкірному покриву за винятком долонь і підошв. Захворювання … Докладніше

Капсулярна контрактура – ускладнення аугментаційної маммопластики, обумовлене здавленням імплантату фіброзною капсулою та супроводжується деформацією грудей. Капсулярна контрактура проявляється відчуттям дискомфорту та твердості в області молочної залози, контуруванням імплантату, зміною форми та неприродним видом грудей. Ступінь капсулярної контрактури визначається за допомогою візуального огляду та пальпації молочних залоз, проведення МРТ. Залежно від вираженості капсулярной контрактури для корекції … Докладніше

Карбункул – гостре запалення кількох розташованих волосяних фолікул з утворенням у шкірі великого вогнища некрозу. Після відходження некротичних мас дома карбункула утворюється глибока виразка, у випадках доходить до м’язів. У виснажених хворих, діабетиків та людей похилого віку перебіг карбункулу може бути злоякісним та ускладнюватись сепсисом або кровотечею. У лікуванні показано антибіотикотерапію, місцеве застосування антисептиків, деякі … Докладніше

Карбункул нирки – це локалізований гнійно-некротичний процес, який є ускладненням гострого пієлонефриту або виникає внаслідок гематогенного інфікування органів сечовидільної системи. Виявляється різкою інтоксикацією організму (лихоманкою, блюванням, слабкістю) та болями в попереку. Можливі ознаки ураження інших органів – міокарда, печінки, надниркових залоз. Діагностика проводиться за допомогою ультразвукових досліджень, КТ нирки, урографії, допоміжну роль відіграють лабораторні аналізи … Докладніше

Кардіалгія – це синдром, який включає наявність болів у серцевій ділянці (лівій половині грудної клітки). Стан не є самостійною нозологічною одиницею, що зустрічається при патологіях різних органів. Для кардіалгії характерні болі ниючого, що давить, стискає або пульсуючого характеру. Больові відчуття зберігаються від кількох хвилин до кількох днів. Для діагностики використовують ЕКГ, Ехо-КГ, рентгенографію та КТ, … Докладніше

Кардіогенний набряк легень – це патологічний стан, який характеризується перфузією рідини з легеневих судин в інтерстиціальний простір та альвеоли. Є наслідком гострої серцевої недостатності. На початковому етапі хвороби у пацієнта виявляється акроціаноз, тахікардія, задишка. З розвитком патології з дихальних шляхів починає виділятися піна білого чи рожевого кольору. Визначаються ознаки гіпоксії. Діагноз виставляється на підставі клінічної … Докладніше

Кардіогенний шок – це крайній ступінь прояву гострої серцевої недостатності, що характеризується критичним зниженням скорочувальної здатності міокарда та перфузії у тканинах. Симптоми шоку: падіння артеріального тиску, тахікардія, задишка, ознаки централізації кровообігу (блідість, зменшення шкірної температури, поява застійних плям), порушення свідомості. Діагноз ставиться виходячи з клінічної картини, результатів ЕКГ, тонометрії. Мета лікування – стабілізація гемодинаміки, відновлення … Докладніше