Дихальна система. Носова порожнина

До органів дихальної системи (systema respіratorium) належать: ніс, носова частина глотки, ротова частина глотки, гортань, трахея, бронхи, легені (мал. 171).

У клінічній практиці серед органів дихальної системи виділяють верхні та нижні дихальні шляхи. До верхніх дихальних шляхів клініцисти відносять: носову порожнину, носову та ротову частини глотки, гортань, трахею, до нижніх – правий та лівий головні бронхи, їх розгалуження, бронхове та альвеолярне дерево.

Нiс (nasus) – подiляється на зовнiшнiй нiс (nasus externus) та носову порожнину (cavitas nasi). На вологому препаратi голови вивчiть будову зовнiшнього носа (мал. 172). Вiн має: корiнь носа (radix nasi), спинку носа (dorsum nasi), кінчик носа (apex nasi) та крила носа (alae nasi). Вони обмежовують з боків нiздрi (nares), які роздiленi мiж собою перетинчастою (рухомою) частиною перегородки носа (pars membranacea septi nasi).

На черепi та на вологому препаратi голови розгляньте кiсткову і хрящову основу (скелет) зовнiшнього носа (мал. 173, 174). Кiстковий скелет утворюють носовi кiстки та лобовi вiдростки верхнiх щелеп.

На препаратах і малюнках розгляньте хрящi носа: великий криловий хрящ (cartilago alaris major), який має при середню нiжку (crus mediale) та бічну нiжку (crus laterale), малі крилові хрящі (cartilagines alares minores), додатковi носовi хрящi (cartilagines nasales accessoriae).

Носова порожнина (cavitas nasi) починається двома отворами – нiздрями, а закiнчується двома хоанами, що вiдкриваються в носову частину глотки (мал. 175).

Носова порожнина подiляється на двi частини носовою перегородкою. Носова перегородка (septum nasi) має перетинчасту частину (pars membranacea) та кiсткову частину (pars ossea). Окрiм того є хрящова частина носової перегородки (cartilago septi nasi). Перетинчаста та хрящова частини носової перегородки разом становлять її рухому частину.

Хрящова частина носової перегородки з’єднується з кiстковою частиною за допомогою перпендикулярної пластинки решітчастої кiстки, лемеша, передньої носової ості. Мiж нижнiм краєм хрящової частини носової перегородки i переднiм краєм лемеша розмiщується справа та злiва лемешево-носовий хрящ (cartilago vomeronasalis), в якому є хід – так званий, лемешево-носовий орган (organum vomeronasale).

На сагiтальному розпилi голови та малюнках роздивiться вхід до носової порожнини, присiнок носа, обмежований ніздрями (мал. 176).

У носовій порожнині в ділянці крил носа роздивіться поріг носа (limen nasi). Ділянка між ніздрями та між порогом носа покрита шкірою, має сальні та потові залози. Позаду від порога носа на стінці носової порожнини розмiщенi верхня, середня та нижня носовi раковини (concha nasi superior, concha nasi media et concha nasi inferior). Пiд кожною з цих раковин роздивiться верхнiй, середнiй та нижнiй носовi ходи (meatus nasi superior, meatus nasi medius et meatus nasi inferior).

Сполучення носових ходiв (мал. 177):

• верхнiй носовий хiд обмежований верхньою та середньою носовими раковинами, в нього вiдкриваються: отвір клиноподiбної пазухи, заднi та середнi решiтчастi комірки;
• середнiй носовий хiд обмежований середньою та нижньою носовими раковинами, в нього вiдкриваються: верхньощелепна пазуха, лобова пазуха та переднi решiтчастi комірки;
• нижнiй носовий хiд обмежований нижньою носовою раковиною та верхньою поверхнею твердого пiднебiння, в нього вiдкривається носо-сльозова протока.

Справа та злiва вiд носової перегородки розташовується правий та лiвий спільні носові ходи (meatus nasi communis). Вони обмежовані: при середньо-носовою перегородкою, збоку – присередні поверхнями усiх трьох носових раковин. У спільні носові ходи вiдкриваються дірчасті отвори дірчастої пластинки решітчастої кiстки.

Простiр, що розмiщений позаду вiд усiх трьох носових раковин i закiнчується хоанами має назву носо-глотковий хiд (meatus nasopharyngeus).

Позаду i зверху вiд верхньої носової раковини вiдшукайте на препаратi клино-решiтчастий закуток (recessus sphenoethmoidalis).

Слизова оболонка, що покриває стiнки носової порожнини у межах дихальної частини (pars respiratoria) покрита вiйчастим епітелієм. До складу дихальної частини носової порожнини відносять нижнiй носовий хiд, середній носовий хід та нижню носову раковину. Слизова оболонка має тут слизовi залози. У слизовiй оболонцi та в пiдслизовому прошарку вздовж країв середньої та нижньої носових раковин розташовані печеристе сплетення раковин (plexus venosum concharum).

Iнша дiлянка слизової оболонки стiнок носової порожнини має назву нюхової частини (pars olfactoria): це верхня частина перегородки носа, верхня носова раковина, слизова оболонка ділянки верхнього носового ходу, частково середня носова раковина. Тут у слизовiй оболонцi розвиненi нюховi нейросекреторнi клітини-рецептори нюхового аналiзатора.

Слизова оболонка носової порожнини має важливе функцiональне значення виділяє секрет слизових залоз, вiйки її епiтелiальних клiтин сприяють видаленню пилу, сторонніх часток; зволожує повiтря, що його вдихає людина. Добре розвиненi венознi сплетення сприяють зiгрiванню повітря. Пiд час вдиху повiтря через нiздрi спрямовується вгору, в нюхову частину, а звiдти – в носову частину глотки. Під час видиху повiтря проходить по нижньому носовому ходi.

Носове дихання сприяє нормальному кровообiгу головного мозку. У разі його порушення, зокрема, через розростання лімфоїдної тканини глоткового мигдалика (аденоїди) порушується нормальний кровообiг головного мозку, що негативно позначається на розумовому розвитку дитини i навiть на її зовнiшньому виглядi: рот вiдкритий, погляд затуманений, руховi реакцiї загальмованi.