АБСЦЕСИ ПІДДІАФРАГМАЛЬНИЙ

АБСЦЕСИ ПІДДІАФРАГМАЛЬНИЙ – А., що локалізуються в піддіафрагмальному просторі, яким умовно вважається ділянка нижче діафрагми і вище поперекової ободової кишки і складається із чотирьох частин; з правого боку разміщені над- і підпечінкові простори, які з лівого боку вільно з’єднуються між собою і складають один цілий піддіафрагмальний простір; позаду шлунка перед підшлунковою залозою розміщена сальникова сумка; А.П. переважно розвиваються внаслідок прямого інфікування піддіафрагмального простору; клінічні прояви А.П. частіше розвиваються упродовж тривалого часу після оперативного втручання – 3–6 тижнів, а інколи і протягом кількох місяців; практично у всіх випадках спостерігається гарячка; хворий скаржиться на біль у черевній порожнині, який часто супроводжується локальною болючістю при пальпації; інколи виявляється пухлиноподібний утвір, ранові виділення або нориця в ділянці лапаротомного розрізу; часто також спостерігається метеоризм та послаблення перистальтичних шумів, лейкоцитоз, анемія; при рентгенологічному дослідженні черевної порожнини в ділянці абсцесу виявляється позакишковий газ, зміщення органів та рентгенологічна щільність, характерна для м’яких тканин; при рентгенологічному дослідженні грудної клітки часто спостерігається іпсилатеральний плевральний випіт, високе стояння або зниження рухливості купола діафрагми, пневмоніт, ателектаз; при правобічному піддіафрагмальному абсцесі особливо інформативне ультразвукове дослідження; А.П. можуть ускладнюватися розповсюдженням в грудну порожнину, спричинюючи емпієму, абсцес легень або пневмонію; у черевній порожнині може ускладнитися утворенням нориці, неспроможністю швів, стискуванням нижньої порожнистої вени.