АНТИОКСИДАНТИ

АНТИОКСИДАНТИ – речовини різноманітної хімічної природи, які гальмують або усувають неферментативне вільнорадикальне окислення органічних речовин молекулярним киснем; А. є молекулами, які містять лабільний водневий атом з неспареним електроном; А. поділяються на природні (біоантиокислювачі) та синтетичні, на власне А. та синергісти (тобто речовини, які незначно гальмуючи або взагалі не гальмуючи окислення, підсилюють дію дійсних А.); основними руйнівниками активних кисневмісних радикалів є ферменти: каталаза, супероксиддисмутаза, глютатіонпероксидаза, фосфоліпід-глютатіонпероксидаза і глютатіонредуктаза; каталаза та глютатіонпероксидаза є ензимами попереджувальної дії, оскільки вони відновлюють активні кисневмісні радикали (перекис водню), спричинюючи вільно-радикальний процес до неактивного стану; супероксиддисмутаза є ферментом-переривником ланцюгової реакції, перетворюючи, при наявності відновлювальних еквівалентів, супероксидний аніон, який здатний перетворювати найбільш активні кисневмісні радикали в менш активний перекис водню, який руйнується каталазою; окремою групою А. є хелатируючі агенти, які здатні зв’язувати залізо та інші метали-каталізатори і розгалужувачі вільнорадикальних реакцій; всі вищезазначені ензими та їх ізоензими є маталоферментами; до складу їх активних центрів входять мікроелементи; глютатіонпероксидаза і фосфоліпід-глютатіонпероксидаза є селеновмістними ферментами; тканинні ізоферменти супероксиддисмутази містять цинк або марганець та мідь; мітохондріальна ізоформа містить марганець, а цитозольні – цинк та мідь; каталаза є пероксисомальним залізозалежним маталоферментом; головними А. клітин є тіолові сполуки – глютатіон, цистеїн, Д-пеніцилламін; А. є також вітаміни.