Білірубін – це жовчний пігмент, який утворюється при розпаді гемоглобіну зруйнованих еритроцитів у печінці, селезінці та кістковому мозку. Він є одним із головних компонентів жовчі та відіграє важливу роль у процесах метаболізму та виведення продуктів розпаду гемоглобіну з організму.

Види білірубіну

Непрямий (некон’югований, вільний) білірубін
- Утворюється при розпаді гемоглобіну.
- Не розчиняється у воді, транспортується у крові, зв’язаний з альбумінами.
- Токсичний для організму.
Прямий (кон’югований) білірубін
- Утворюється в печінці шляхом зв’язування непрямого білірубіну з глюкуроновою кислотою.
- Розчиняється у воді, виводиться з жовчю у кишечник.
- Менш токсичний.
Загальний білірубін
- Сума прямого і непрямого білірубіну.

Фізіологічна роль

Білірубін є кінцевим продуктом розпаду гемоглобіну.
Виводиться з організму з жовчю через кишечник.
У нормі надає жовчі характерного кольору.

Клінічне значення

Підвищення рівня білірубіну в крові призводить до жовтяниці.
Причини підвищення: гемоліз (руйнування еритроцитів), захворювання печінки (гепатити, цироз), порушення відтоку жовчі (жовчнокам’яна хвороба, пухлини).
Визначення рівня білірубіну – важливий діагностичний тест для оцінки функції печінки та жовчовивідних шляхів.

Висновок:
Білірубін – це важливий показник стану печінки, жовчовивідних шляхів і процесів кровотворення. Його визначення допомагає діагностувати багато захворювань та контролювати їх перебіг.