Чума — це гостра інфекційна хвороба, яка належить до категорії карантинних захворювань через її високу смертність та здатність до швидкого поширення серед населення. Характеризується тяжкою інтоксикацією, гарячкою, ураженням лімфатичної системи, органів дихання та інших тканин. Збудником хвороби є чумна паличка (Yersinia pestis).

Основні характеристики збудника:

Розмір: 0,5–1,5 мкм.
Характеристика: Нерухома, грамвід’ємна, з характерним біполярним забарвленням. Поза організмом чумна паличка нестійка, швидко вмирає в зовнішньому середовищі.

Шляхи проникнення збудника в організм:

Чумна паличка може потрапити в організм через:

Шкіру (наприклад, при укусах бліх, які є переносниками).
Дихальні шляхи (при вдиханні аерозолів з інфікованих крапельок).
Шлунково-кишковий тракт (через забруднені продукти або воду).

Форми чумної інфекції:

Залежно від шляху проникнення збудника, виділяють кілька форм чуми:

Шкірно-бубонна форма: Найбільш поширена форма хвороби. При проникненні через шкіру збудник може викликати специфічну реакцію у вигляді пустул або виразок. Чумна паличка розмножується в лімфатичних вузлах, викликаючи їх запалення, що стає видимим у вигляді бубонів.
Бубонна форма: Це найбільш поширена форма чуми (приблизно 79% випадків). Збудник поширюється через лімфатичну систему і викликає запалення лімфатичних вузлів, що супроводжується болем, набряком і розвитком геморагічно-некротичного запалення.
Септична форма: Може бути первинною або вторинною. Сепсис виникає, коли чумна паличка потрапляє в кров і поширюється по всьому організму. Це може призвести до ураження різних органів і тканин.
Легенева форма: Це одна з найбільш небезпечних форм, коли збудник потрапляє безпосередньо в легені. Вона може бути первинною, коли інфекція проникає через дихальні шляхи, або вторинною, коли збудник потрапляє в легені через кров (генералізація інфекції). Легенева форма має повітряно-крапельний шлях передачі і є надзвичайно заразною.
Кишкова форма: Виникає при попаданні збудника через шлунково-кишковий тракт, що може супроводжуватись важкими розладами з боку кишечника.

Симптоми:

Інкубаційний період зазвичай триває 2–3 дні. Для легеневої форми інкубаційний період коротший, а у прищеплених осіб може бути довшим (8–10 діб).
Загальні симптоми включають гарячку, загальну інтоксикацію, головний біль, слабкість, болі в животі, набряк лімфатичних вузлів, а також можуть з’являтися специфічні зміни на шкірі (пустули або виразки).
У легеневій формі хворі відчувають сильний біль у грудях, задишку, кашель з кров’ю, що супроводжується швидким розвитком пневмонії.

Поширення та особливості:

Чумна паличка передається в основному через укуси заражених бліх або повітряно-крапельним шляхом (якщо уражені легені).
Хвороба має високу смертність без адекватного лікування.

Лікування:

Для лікування чуми використовуються антибіотики (наприклад, стрептоміцин, тетрациклін, хлорамфенікол), які ефективні, якщо їх застосовувати на ранніх стадіях хвороби. Також важливим є швидке виявлення та ізоляція хворих для запобігання поширенню інфекції.

Прогноз:

При своєчасному лікуванні і правильному медичному догляді шанси на одужання значно зростають, особливо в неускладнених випадках.
Відсутність лікування або неправильна терапія може призвести до смерті через сепсис або пневмонію.

Карантин:

Чума є карантинним захворюванням, тому у разі виявлення випадків чуми в певному регіоні проводяться обов’язкові карантинні заходи, зокрема обмеження пересування, спостереження за контактними особами, ізоляція інфікованих осіб і дезінфекція територій.