ФЛЕБОТОМНА ГАРЯЧКА

ФЛЕБОТОМНА ГАРЯЧКА – вірусне захворювання, яке передається через укуси москітів роду Phlebotomus. Збудниками Ф. г. є віруси, що належать до роду Phlebovіrus родини Bunyavіrіdae. Джерелом інфекції є хвора людина протягом останніх 1–2 днів інкубації та перших двох днів хвороби. Захворюваність Ф. г. має сезонний характер, збігаючись з часом активності москітів, і продовжується з травня до жовтня. Зараження відбувається через шкіру при укусі інфікованого москіта. Після 3–9-денного розмноження вірусу в лімфоїдних клітинах розвивається вірусемія, яка зумовлює загальнотоксичні прояви, ураження ц. н. с., кісткового мозку. Інкубаційний період коливається в межах 3–9 днів, частіше 4–5 днів. Клінічна картина характеризується доброякісним перебігом з короткочасною гарячкою, сильним головним болем, болями в очних яблуках, литкових м’язах та попереку, ін’єкцією судин склери, гіперемією кон’юнктиви. Гарячковий період триває в більшості випадків 2–4 дні. Період реконвалесценції продовжується до 10 діб, супроводжується астенізацією; на 5–7 добу у хворих можуть з’являтися короткочасні (1–2 дні) рецидиви хвороби. Стійкий імунітет виробляється приблизно у 80 % осіб, які перехворіли Ф. г. одноразово.