ГАРЯЧКА

1. Гарячка як делірійний синдром

Гарячка може бути проявом делірію – психічного стану, що супроводжується сплутаністю свідомості, галюцинаціями, збудженням та порушеннями поведінки. Делірійний синдром найчастіше спостерігається при інфекційних захворюваннях, інтоксикаціях, нейроінфекціях та порушеннях метаболізму.

2. Гарячка як реакція організму

Гарячка (лат. febris) – це захисно-пристосувальна реакція організму, що виникає у відповідь на дію патогенних чинників і супроводжується підвищенням температури тіла.

Механізм розвитку гарячки

• Під дією інфекційних агентів (бактерії, віруси, токсини) або неінфекційних факторів (аутоімунні процеси, травми) організм виробляє ендогенні пірогени (інтерлейкін-1, інтерлейкін-6, фактор некрозу пухлин α).
• Ці пірогени стимулюють гіпоталамічний центр терморегуляції, що призводить до підвищення рівня простагландину Е2 (PGE2).
• Простагландин Е2 змінює «установчу точку» температурного гомеостазу, змушуючи організм підтримувати вищу температуру.

Стадії гарячки

1. Підвищення температури (stadium incrementi) – організм зменшує тепловіддачу, з’являється тремтіння, озноб.
2. Пік гарячки (stadium fastigii) – температура стабілізується на високому рівні, зберігається підвищена продукція тепла.
3. Зниження температури (stadium decrementi) – активація механізмів тепловіддачі (потовиділення, розширення судин), температура повертається до норми.

Класифікація гарячки за рівнем температури

• Субфебрильна – 37,1–38,0°C
• Помірна (фебрильна) – 38,1–39,0°C
• Висока (піретична) – 39,1–41,0°C
• Гіперпіретична – >41,0°C

Типи гарячки за характером температурної кривої

• Постійна (remittens) – добові коливання <1°C, температура залишається високою.
• Послаблювана (intermittens) – температура змінюється більше ніж на 1°C, але не нормалізується.
• Хвилеподібна (undulans) – періоди гарячки змінюються періодами нормотермії.
• Зворотна (рецидивна) – після нормалізації температури виникають нові епізоди гарячки.

Значення гарячки

Позитивні ефекти:

• Активація імунної системи (продукція інтерферонів, лейкоцитарна активність).
• Уповільнення росту та розмноження патогенів.

Небезпека високої температури:

• Порушення функцій серцево-судинної, нервової системи.
• Дегідратація, гіпоксія, розвиток судом.

Лікування гарячки

• Жарознижувальні препарати (парацетамол, ібупрофен) – при температурі >38,5°C.
• Регідратація (вживання достатньої кількості рідини).
• Лікування основного захворювання (антибіотики, противірусні, протизапальні засоби).

Гарячка – це не просто симптом, а важливий механізм захисту організму, який потребує уважного спостереження та відповідного лікування.