SUTURA

Знижка - 10% на весь медичний одяг по промокоду HALAT5

ГАРЯЧКА ГЕМОРАГІЧНА КРИМСЬКА

Гарячка геморагічна Кримська – це інфекційне захворювання, яке також відоме як Кримська геморагічна гарячка (КГГ). Захворювання характеризується тяжким перебігом із високою гарячкою, інтоксикацією, геморагічним синдромом та високим ризиком ускладнень.

Етіологія:

  • Збудник – вірус Кримської геморагічної гарячки, який належить до роду Nairovirus (родина Bunyaviridae).
  • Переносники – іксодові кліщі (Hyalomma), які також є природним резервуаром вірусу.
  • Джерело інфекції – дикі й домашні тварини (велику роль відіграють худоба, зайці).

Механізм зараження:

  • Укус інфікованого кліща.
  • Контакт із кров’ю або тканинами заражених тварин чи людей.
  • Інфікування може відбутися під час роздавлювання кліща руками.

Симптоми Кримської геморагічної гарячки:

  1. Інкубаційний період: 1–14 днів (зазвичай 2–7 днів).
  2. Початковий період:
    • Раптове підвищення температури до 39–40°C;
    • Виражений головний біль, слабкість, біль у м’язах (особливо у спині та кінцівках);
    • Нудота, блювання, інколи біль у животі.
  3. Геморагічний період:
    • З’являються петехіальні висипання, крововиливи в шкіру та слизові оболонки;
    • Можливі носові, шлунково-кишкові або маткові кровотечі;
    • Зниження артеріального тиску, тахікардія, можлива поява шокового стану.
  4. Реконвалесцентний період:
    • Тривалий, із поступовим відновленням функцій організму.

Діагностика:

  • Клінічні дані: характерна тріада – гарячка, геморагічний синдром, інтоксикація.
  • Лабораторні дослідження:
    • Лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія;
    • Підвищення рівня печінкових ферментів (АЛТ, АСТ).
  • Вірусологічні методи:
    • ІФА для виявлення антитіл (IgM, IgG).
    • ПЛР для детекції РНК вірусу.

Лікування:

  1. Етіотропна терапія:
    • Препарати рибавірину (ефективні на ранніх етапах).
  2. Патогенетична та симптоматична терапія:
    • Інфузійна терапія (дезінтоксикація, підтримка об’єму циркулюючої крові).
    • Препарати для зупинки кровотечі (антифібринолітики, плазма).
    • Контроль гемодинаміки.
  3. У важких випадках – лікування в умовах реанімації.

Прогноз:

  • Своєчасне лікування знижує летальність (у середньому до 10–40%).
  • Без лікування перебіг може бути фатальним через кровотечі чи шок.

Профілактика:

  • Використання захисного одягу та репелентів у ендемічних зонах.
  • Уникнення контакту з кров’ю та тканинами тварин.
  • Вчасне видалення кліщів із дотриманням правил.