ГАРЯЧКА ВОДНА

Гарячка водна – це застарілий термін, який використовується для позначення форми безжовтяничного лептоспірозу.

Лептоспіроз безжовтяничний

Це гостре інфекційне захворювання, яке спричиняється бактеріями роду Leptospira і характеризується переважно гарячковим синдромом, інтоксикацією та можливим ураженням м’язів, нирок або нервової системи.

Причини:

• Збудник – бактерії Leptospira.
• Джерела інфекції:
  • Гризуни (основні носії).
  • Домашні тварини (собаки, велика рогата худоба, свині).
• Шляхи зараження:
  • Контакт із забрудненою водою (купання в стоячих водоймах, заражених лептоспірами).
  • Контакт із ґрунтом або продуктами, що містять виділення заражених тварин.
  • Через ушкоджену шкіру чи слизові оболонки.

Симптоми безжовтяничного лептоспірозу:

1. Інкубаційний період: 4–14 днів.
2. Початковий період:
   • Раптовий початок із гарячкою (температура 39–40°C).
   • Сильний головний біль, біль у м’язах (особливо литкових).
   • Озноб, слабкість, нудота.
3. Перебіг:
   • Відсутність жовтяниці (основна відмінність від іктеричних форм лептоспірозу).
   • Почервоніння обличчя та склер, кон’юнктивіт.
   • Можливий висип на тілі.
   • У деяких випадках – ураження нирок (протеїнурія, гематурія).
4. Відновлення:
   • Стан поступово нормалізується, проте слабкість може зберігатися тривалий час.

Діагностика:

• Клінічна картина: гарячка, біль у м’язах, контакт із водоймами чи тваринами.
• Лабораторні дослідження:
  • Загальний аналіз крові: лейкоцитоз, підвищення ШОЕ.
  • Загальний аналіз сечі: протеїнурія, мікрогематурія.
• Серологічні методи: реакція мікроаглютинації (РМА), ІФА для виявлення антитіл до лептоспір.
• Бактеріологічний посів: виділення збудника з крові або сечі.

Лікування:

• Етіотропна терапія:
  • Антибіотики (пеніциліни, доксициклін, амоксицилін).
• Симптоматична терапія:
  • Жарознижувальні засоби, знеболювальні.
  • Інфузійна терапія при зневодненні.

Прогноз:

• У більшості випадків безжовтянична форма лептоспірозу має сприятливий перебіг за умови своєчасного лікування.

Профілактика:

• Уникнення контакту з потенційно зараженими водоймами.
• Використання захисного одягу при роботі з тваринами чи ґрунтом.
• Вакцинація домашніх тварин.