ГЕЛІОТРОПНА ХВОРОБА

ГЕЛІОТРОПНА ХВОРОБА – харчове отруєння, яке виникає при вживанні хліба або інших виробів із борошна, що містять домішку бур’яну геліотропу опушеноплідного (Heliotropium lasiocarpum), у наземній частині та в зернах якого містяться алкалоїди геліотрин і лазіокарпін; спостерігаються деструктивні зміни печінки, які починаються з центральних відділів печінкових часточок, поступово розповсюджуючись до периферії; у деяких випадках з часом розвивається цироз печінки; у підшлунковій залозі, шлунково-кишковому тракті, селезінці, надниркових залозах та інших органах розвиваються дегенеративні зміни та крововиливи; клінічний перебіг поділяється на три періоди: I період (від кількох днів до 2 місяців) – відсутність апетиту, нудота, інколи блювання, болі в епігастральній ділянці, інколи пронос; II період (від 2 до 4 місяців) – слабкість, схуднення, олігурія, часто підвищується температура тіла; III період – у випадках з середньою тяжкістю перебігу хвороби поступове покращання загального стану; при тяжких отруєннях розвивається цироз та атрофія печінки, що призводить до печінкової недостатності та коми; спостерігаються гіпохромна анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, лімфоцитоз; при тяжких отруєннях та відсутності стаціонарного лікування прогноз несприятливий.