ГЕПАТИТ Е

ГЕПАТИТ Е – вірусне захворювання, яке спричинюється вірусом гепатиту Е; HEV є РНК-вмістним вірусом; вважається, що його основним імунодомінантним антигеном є ORF2; передається орально-фекальним шляхом, як правило, через забруднену воду, де вірус може зберігатися тривалий час; захворювання в основному реєструється в регіонах з жарким кліматом та низьким рівнем санітарної культури; клінічна картина ВГЕ схожа з клінікою ВГА; перебіг ВГЕ переважно легкий, але може спостерігатися тяжкий, навіть фульмінантний перебіг, особливо на фоні хронічної патології печінки; інкубаційний період 5–6 тижеів, але може коливатися від 2 до 8 тижнів; у переджовтяничний період у 70% хворих спостерігаються болі в правому підребер’ї та епігастральній ділянці, часто спостерігаються артралгії, діарея; у більшості випадків жовтяничний період не перевищує 1–2 тижнів, але зустрічаються холестатичні варіанти перебігу; характерно двохфазне підвищення активності цитолітичних ферментів: перша фаза – висока активність АлАТ та АсАТ на 6–12 день захворювання з наступним її швидким зниженням, що зумовлено безпосередньою цитолітичною дією віруса на печінку; через 1–2 тижні (друга фаза), внаслідок токсичної дії на печінку різних метаболітів, спостерігається наступне підвищення активності ферментів, інколи без клінічних проявів загострення; у вагітних жінок, що перебувають в III триместрі вагітності, летальність при ВГЕ досягає 30%, внаслідок розвитку синдрому дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові з енцефалопатією та гострою нарковою недостатністю.