ГІПЕРПРОТЕЇНЕМІЯ
ГІПЕРПРОТЕЇНЕМІЯ — стан, при якому рівень загального білка в крові перевищує норму (для дорослих: 66–83 г/л). Виділяють відносну (викликану зменшенням об’єму рідини в крові) та абсолютну (справжнє підвищення білків) форми.
Причини
Відносна гіперпротеїнемія
Виникає через дегідратацію:
– Діарея (особливо у дітей при холеричній інфекції);
– Блювота (кишкова непрохідність, отруєння);
– Опіки (масивна втрата плазми);
– Дихальна недостатність з підвищеним випаровуванням води.
Абсолютна гіперпротеїнемія
Пов’язана з підвищеним синтезом або накопиченням білків:
– Хронічні інфекції (туберкульоз, активний гепатит);
– Аутоімунні захворювання (ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак);
– Гематологічні патології:
- Мієломна хвороба (парапротеїнемия з утворенням аномальних імуноглобулінів);
- Лімфоми;
– Гемоліз (руйнування еритроцитів із вивільненням гемоглобіну);
– Гормональні порушення (гіперфункція кори надниркових залоз).
Клінічне значення
– Відносна форма часто не вимагає специфічного лікування — корекція зводиться до відновлення водного балансу.
– Абсолютне підвищення потребує додаткових досліджень (електрофорез білків сироватки, аналіз на онкомаркери) для виявлення основного захворювання.
Увага! Гіперпротеїнемія рідко проявляється специфічними симптомами і частіше виявляється випадково під час біохімічного аналізу крові. Для точної діагностики важливий аналіз білкових фракцій (альбуміни, глобуліни).