ГІПЕРПРОТЕЇНЕМІЯ

Головна / Глосарій / ГІПЕРПРОТЕЇНЕМІЯ

ГІПЕРПРОТЕЇНЕМІЯ — стан, при якому рівень загального білка в крові перевищує норму (для дорослих: 66–83 г/л). Виділяють відносну (викликану зменшенням об’єму рідини в крові) та абсолютну (справжнє підвищення білків) форми.

Причини

Відносна гіперпротеїнемія

Виникає через дегідратацію:
Діарея (особливо у дітей при холеричній інфекції);
Блювота (кишкова непрохідність, отруєння);
Опіки (масивна втрата плазми);
Дихальна недостатність з підвищеним випаровуванням води.

Абсолютна гіперпротеїнемія

Пов’язана з підвищеним синтезом або накопиченням білків:
Хронічні інфекції (туберкульоз, активний гепатит);
Аутоімунні захворювання (ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак);
Гематологічні патології:

  • Мієломна хвороба (парапротеїнемия з утворенням аномальних імуноглобулінів);
  • Лімфоми;
    Гемоліз (руйнування еритроцитів із вивільненням гемоглобіну);
    Гормональні порушення (гіперфункція кори надниркових залоз).

Клінічне значення

Відносна форма часто не вимагає специфічного лікування — корекція зводиться до відновлення водного балансу.
Абсолютне підвищення потребує додаткових досліджень (електрофорез білків сироватки, аналіз на онкомаркери) для виявлення основного захворювання.

Увага! Гіперпротеїнемія рідко проявляється специфічними симптомами і частіше виявляється випадково під час біохімічного аналізу крові. Для точної діагностики важливий аналіз білкових фракцій (альбуміни, глобуліни).