ІНДУКТИВНІСТЬ
ІНДУКТИВНІСТЬ – фізична величина, що характеризує здатність провідника нагромаджувати енергію магнітного поля, коли в ньому протікає електричний струм.
Ai
Індуктивність – це фізична властивість об’єкта або системи, яка визначає, наскільки легко відбувається індукція (створення) електричного струму від зміни магнітного поля або струму, що проходить через об’єкт. Це важливий параметр у електротехніці та електроніці, який враховується при проектуванні та аналізі електричних систем та пристроїв.
Індуктивність вимірюється в генріях (Гн) і визначає величину індуктивного ефекту. Вона залежить від форми та розміру об’єкта, кількості витоків (зазвичай обмоток проводу), які обгортають об’єкт, і властивостей матеріалу обмотки.
У медицині індуктивність може застосовуватися в електромедицинських пристроях та обладнанні для діагностики та лікування, таких як рентгенівські апарати, МРТ, ЕКГ та інші. Також індуктивність може враховуватися при розгляді можливих впливів електромагнітних полів на організм людини.
В медицині індуктивність не є основним поняттям, і вона застосовується головним чином в контексті фізики та електротехніки.