ІНТЕРФЕРОНИ (ІФН) – низькомолекулярний білок, що належить до групи цитокінів; містить незначну кількість вуглеводів; виділяються фібробластами і Т-клітинами (Т-лімфоцитами); характерною властивістю І. є видова специфічність його дії; він має порівняно низьку антигенну активність; за основними ефектами розрізняють кілька видів інтерферону: ІФН-α – гальмує реплікацію вірусів та пухлинного росту, підсилює експресію антигенів МНС класів І і ІІ, підсилює активність натуральних кілерів, модулює гуморальну імунну відповідь; ІФН-β – проявляє таку ж активність, що і ІФН-α; ІФН-γ – підсилює експресію антигенів МНС класів І і ІІ, активує макрофаги, підсилює активність натуральних кілерів, знижує експресію CD23 і секрецію IgE, індукованих інтерлейкіном-4; стимулює ріст і диференціювання В-клітин.