Кальцій (Ca) – хімічний елемент II групи періодичної системи Менделєєва з атомним номером 20 і атомною вагою 40,08. Це лужноземельний метал, що складається з шести стабільних ізотопів, серед яких найпоширеніший – 40Ca. Кальцій є важливим катіоном в організмі людини, його загальна кількість становить близько 1200 г (2% маси тіла). У плазмі крові нормальна концентрація Ca++ коливається в межах 2,1–2,6 ммоль/л.

Кальцій надходить в організм із їжею, а добова потреба становить приблизно 800 мг. Його обмін регулюється ендокринною системою, нирками, травною системою та тісно пов’язаний з обміном магнію і фосфатів. Більша частина кальцію (99%) міститься в кістках, тоді як 1% зв’язаний із білками плазми або перебуває в іонізованому стані (50–60%).

Кальцій утворює міцні сполуки з білками, фосфоліпідами та органічними кислотами, відіграючи пластичну роль у формуванні тканин. Він впливає на проникливість клітинних мембран, електрогенез нервової, м’язової та залозистої тканин, синаптичну передачу, м’язове скорочення, секреторні та ферментативні процеси.