КОЗАЦЬКІ ЛІКУВАЛЬНІ НАПОЇ – життя українських козаків було тяжким, складним, дуже часто смертельно небезпечним; зазначене визначало особливо важливу роль лікарських засобів, які існували в основному у вигляді напоїв – настоїв та відварів; при підготовці до походів (за 5–10 днів) козацькі лікарі, чародії, ворожбити, характерники готували такі напої (за Є.С. Товстухою): 1) для поліпшення зсідання крові та профілактики значних кровотеч: а) відвар кореневища перстачу прямостоячого – 40 г, плодів шипшини коричної – 30 г та плодів груші дикої – 30 г; 2) відвар коренів з кореневищами родовика лікарського – 40 г, кореневища перстачу прямостоячого – 30 г та плодів шипшини коричної – 40 г; в) настій листків кропиви дводомної – 40 г, трави деревію звичайного – 30 г та листків підбілу звичайного – 30 г; г) настій листків кропиви дводомної – 50 г, трави деревію звичайного – 40 г та трави материнки звичайної – 40 г; д) настій трави грициків звичайних – 50 г, трави споришу звичайного – 40 г та трави деревію звичайного – 30 г; е) настій трави кропиви дводомної – 50 г, квіткових кошиків цмину піскового – 40 г та трави звіробою звичайного – 40 г; є) настій трави кропиви дводомної – 50 г, листків та квіток алтеї лікарської – 40 г, трави звіробою звичайного – 40 г, трави грициків звичайних – 50 г та трави очанки лікарської – 50 г; 2) для зміцнення нервів та попередження стресових ситуацій: а) настій трави собачої кропиви серцевої – 50 г, квіток і листків глоду колючого – 40 г та трави підмаренника справжнього – 30 г; б) настій трави собачої кропиви серцевої – 50 г, трави м’яти польової – 40 г та шишок хмелю звичайного – 30 г; в) настій квіток та листків глоду колючого – 50 г, трави підмаренника справжнього – 40 г та трави м’яти польової; г) настій трави собачої кропиви серцевої – 50 г, трави материнки звичайної – 40 г та трави чебрецю звичайного – 30 г; 3) при виникненні інфекційних захворювань травного тракту: а) відвар коренів з кореневищами родовика лікарського – 100 г, трави кропиви дводомної – 50 г та листків подорожника великого – 50 г; б) відвар кореневища перстачу прямостоячого – 100 г, трави деревію звичайного – 50 г та плодів шипшини коричної – 50 г; в) відвар коренів з кореневищами гравілату міського – 100 г, трави споришу звичайного – 50 г та плодів горобини звичайної – 40 г; г) відвар коренів герані лучної – 100 г, кори дуба звичайного – 50 г та трави грициків звичайних – 40 г; 4) для лікування захворювань горла та ротової порожнини: а) настій листків тополі чорної – 100 г, листків дуба звичайного – 100 г та трави деревію звичайного – 50 г; б) настій листків груші дикої – 100 г, трави материнки звичайної – 100 г та трави чебрецю звичайного – 50 г; в) настій коренів алтеї лікарської – 100 г, листків тополі чорної – 100 г та трави материнки звичайної – 50 г; г) настій листків підбілу звичайного – 100 г, листків тополі чорної – 100 г та листків цикорію дикого – 50 г; д) відвар коренів з кореневищами гравілату міського – 100 г, трави м’яти польової – 100 г та трави материнки звичайної – 50 г; е) відвар коренів з кореневищами родовика лікарського – 100 г, трави материнки звичайної – 100 г та листків подорожника великого – 50 г; є) відвар коренів герані лучної – 100 г, листків тополі чорної – 100 г та трави споришу звичайного – 50 г; ж) відвар кореневища перстачу прямостоячого – 100 г, листків груші дикої – 100 г та листків підбілу звичайного – 50 г; горілчані настоянки лікарських рослин для промивання свіжих та гнійних ран, лікування горла, ротової порожнини, травного тракту, інфекційних захворювань тощо; готувались настоянки з розрахунку 1 : 5; найвідоміші настоянки: настоянка кореневищ перстачу прямостоячого, настоянка коренів з кореневищами гравілату міського, настоянка коренів з кореневищами родовика лікарського, настоянка коренів герані лучної, настоянка коренів з кореневищами оману високого, настоянка шишок хмелю, настоянка бруньок тополі чорної.