Глосарій

ГАЛЛЕРВОРДЕНА – ШПАТЦА (J. HALLERVORDEN – H. SPATZ) ХВОРОБА – спадкова (успадкування за аутосомно-рецесивним типом) хвороба, яка проявляється у віці 7 – 9 років гіперкінезами, підвищенням м’язового тонусу, прогресуючою деменцією,…

ГАЛІСТЕРЕЗ – (грец. hals сіль + steresis втрата) – концепція, відповідно до якої м’яка кісткова субстанція – остеоїд – при деяких патологічних процесах утворюється внаслідок декальцинації сформованої кісткової речовини.

ГАЛАНТА (И. З. ГАЛАНТ) РЕФЛЕКС – перкусія верхньої передньої клубової ості викликає перехресне або двобічне скорочення м’язів живота; рефлекс має фізіологічний характер.

ГАЛАНТА (И. З. ГАЛАНТ) КИСТЬОВИЙ СИМПТОМ – перкусія в ділянці тенара призводить до мимовільного розгинання і відведення великого пальця кисті; ознака ураження пірамідних шляхів.

ГАККЕБУША – ГЕЙЄРА – ГЕЙМАНОВИЧА (В.М. ГАК КЕБУШ – Т.А. ГЕЙЕР – А. И. ГЕЙМАНОВИЧ) ХВОРОБА – симптомокомплекс психіч них розладів, які виникають у старечому віці і проявляються слабоумством у…

ГАКІМА (S. HAKIM) СИНДРОМ – гідроцефалія з нормальним тиском.

ГАЙНСА – БЕННІКА (E. A. HINES – E. BANNICK) СИНДРОМ – симптомокомплекс, який характеризується короткотривалими нападами низької температури тіла та нездатністю до потовиділення.

ГАЙМОРОТОМІЯ – хірургічний розтин верхньощелепної пазухи.

ГАЙМОРОСКОПІЯ – див.: Антроскопія.

ГАЙМОРОСКОП – див.: Антроскоп.

ГАЙМОРОГРАФІЯ – рентгенологічне дослідження верхньощелепних пазух після їх штучного контрастування.

ГАЙМОРИТ ХРОНІЧНИЙ – розрізняють катаральну, гнійну, поліпозну, гнійно-поліпозну форми Г. х.; клінічно спостерігається головний біль (частіше у вечірній час), закладеність носа, загальна слабкість, швидка втомлюваність; із носа виділяється слизовий, серозний,…

ГАЙМОРИТ ГОСТРИЙ – гострий Г. проявляється катаральним та гнійним запаленням; клінічно спостерігається підвищення температури, головний біль різної інтенсивності, який часто віддає в ділянку лоба, корінь носа та зуби; за характером…

ГАЙМОРИТ – запалення слизової оболонки верхньощелепної пазухи; інколи спостерігається ураження її надкісниці та кісткової стінки; захворювання може бути гостри і хронічним.

ГАЙМОР- (від імені англійського анатома N. Highmore) – частина слова, яка зазначає належність до верхньощелепної пазухи.

ГАЙЄМА – ФАБЕРА (G. HAYEM – K. FABER) ХВОРОБА – вроджена хвороба, яка характеризується остеопорозом і затримкою окостеніння скелета, ахлоргідрією, залізодефіцитною анемією, дисфагією, глоситом, появою болючих тріщин у кутах рота…

ГАЙЄМА – ВІДАЛЯ (G. HAYEM – G. F. I. WIDAL) ХВОРОБА – набута ауто імунна гемолітична анемія, яка зумовлена утворенням теплових антитіл.

ГАЙДИНГЕРА (W. R. HAIDINGER) ФЕНОМЕН – при освітленні ока поляризованим світлом у полі зору виникають два трикутники, які сполучені вершинами в точці фіксації; Г. ф. відсутній при патологічних змінах у…

ГАДЮЧНИК В’ЯЗОЛИСТИЙ (FILIPENDULA ULMARIA MAXIM.) – багаторічна трав’яниста рослина родини розоцвітих. Стебло пряме, високе (до 1 м заввишки), з густим волотистим су цвіттям жовто-білих, іноді кремових запашних квітів. Листки пірчасті,…

ГАДЮКОВІ (VIPERIDAE) – родина ряду змій; 10 родів і близько 60 видів, поширених тільки у Східній півкулі (крім Австралії та Мадагаскару); в Україні – 2 види гадюк; усі гадюки дуже…