Глосарій

ВІДШАРУВАННЯ СКЛОПОДІБНОГО ТІЛА – відділення склоподібного тіла від сітківки.

ВІДШАРУВАННЯ СІТКІВКИ – патологічний стан, при якому сітківка ока втрачає контакт з судинною оболонкою і відходить від неї. Розрізняють первинне (ідіопатичне) В. с., коли сітківка відділена від судинної оболонки субретинальною…

ВІДШАРУВАННЯ ПЛАЦЕНТИ ПЕРЕДЧАСНЕ – передчасне (до народження плода) відділення нормально розміщеної плаценти від стінки матки.

ВІДШАРУВАННЯ ВІЙЧАСТОГО ТІЛА – відділення війчастого тіла від внутрішньої поверхні склери.

ВІДЧУТТЯ ПРОСТОРОВЕ – різновид чутливості, що характеризується здатніс тю визначати місцеперебування джерела подразнення у просторі.

ВІДЧУТТЯ НЕПОВНОЦІННОСТІ – психопатологічний стан, що має характер нав’язливого стану, понадцінних ідей, депресії та (або) марення і проявляється переживанням хворим через свою (часто – уявну, самонавіяну) фізичну, інтелектуальну або моральну…

ВІДЧУТТЯ ЛОКАЛІЗАЦІЇ – різновид чутливості, що проявляється здатністю визначати місце подразнення.

ВІДЧУТТЯ БЕЗПРЕДМЕТНЕ – афективні стани (страх, внутрішній неспокій, тривога, туга, веселість та ін.), що виникають у психічно хворого без причинного зв’язку з ситуацією і не мають певного змісту.

ВІДЧУВАННЯ ФАНТОМНІ – див.: Фантом ампутованих.

ВІДЧУВАННЯ – суб’єктивне відбиття окремих вла стивостей предметів і явищ, які безпосередньо діють на органи від чуттів. В. поділяють на екстероцептивні, які викликаються подразненням із оточуючого середовища, і інтероцептив ні,…

ВІДЦЕНТРОВІ НЕРВИ – сукупність нервових волокон, по яких нервові ім пульси йдуть від периферії до головного мозку.

ВІДХОДИ – залишки речовин та предметів, що утворюються внаслідок господарчо-побутової або виробничої діяльності людини і не використовуються на місці, накопичення і зберігання яких порушує санітарний стан оточуючого середовища.

ВІДХІДНИКОВИЙ КАНАЛ (CANALIS ANALIS) – частина прямої кишки від відхідниково-прямокишкового (промежинного) згину (fl exura anorectalis; fl exura perinealis) до відхідника.

ВІДХІДНИКОВА ДІЛЯНКА (REGIO ANALIS) – ділянка промежинної ділянки, яка розміщена між куприком і лінією, що сполучає сідничні горби.

ВІДХІДНИК (ANUS) – див.: Анальний отвір.

ВІДХИЛЕННЯ РУК РЕАКЦІЯ – див.: Отана симптом.

ВІДХАРКУВАЛЬНІ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ – лікарські засоби, що шляхом розріджування мокроти та підвищення активності мерехтливого епітелію сприяють відділенню бронхіального секрету, виділенню та відхаркуванню мокроти.

ВІДТВОРЕННЯ (у психології) – виникнення у свідомості образу будь-якого об’ єкта, що сприймався раніше і відсутній у даний момент, а також попередніх думок, переживань і т. ін.

ВІДСТІЙНИК – споруда для очистки рідин від завислих домішок шляхом їх нього осідання під дією сили ваги.

ВІДРОВИТЦЯ (WIDROWITZ) СИМПТОМ – ознака дифтерійного поліневриту: параліч акомодації з легким екзо фтальмом і рідким морганням.