Глосарій

БІЛЬ – своєрідний психофізіологічний стан людини, який проявляється в неприємному, гнітючому, інколи нестерпному відчутті, що виникає в результаті дії надпотужних або руйнівних подразників на організм.

БІЛОК-РЕПРЕСОР – білок, який здатний зв’язуватися з оператором на ДНК або РНК, відвертаючи відповідно транскрипцію або трансляцію.

БІЛОК-ІНДУКТОР – білок, який здійснює позитивну регуляцію; необхідний для активації транскрипційної одиниці.

БІЛОЇ ПЛЯМИ СИМПТОМ – після натискування пальцем на шкірі тилу ступні або кисті появляється біла пляма, яка довго не зникає; ознака судинної недостатності в дистальних відділах кінцівок, порушення симпатичної іннервації.

БІЛОБЕКТОМІЯ – оперативне видалення двох часток легені.

БІЛКОВО-КАЛОРІЙНА НЕДОСТАТНІСТЬ ХАРЧУВАННЯ – див.: Квашіоркор.

БІЛКОВО-ЗВ’ЯЗАНИЙ ЙОД – йод, зв’язаний з білками крові; використовується як тест для визначення функціонального стану щитоподібної залози, тому що у фізіологічних умовах Б.-з. й. складається на 85 – 90% з…

БІЛКОВИЙ МІНІМУМ – мінімальна кількість білка, при якій можливі підтримка азотистої рівноваги і попередження явищ білкового голодування.

БІЛКОВЕ МОЛОКО – лікувальна молочна суміш, яка застосовується для лікування гострих розладів травлення в дітей грудного віку.

БІЛКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ – патологічний стан організму, що виникає в результаті нестачі білка в їжі.

БІЛКОВА ДИСТРОФІЯ – порушення обміну білків, викликане надмірним надходженням білка в клітину або між клітинну речовину (інфільтрація), ненормальним синтезом білка або розпадом тканинних структур (декомпозиція, фанероз). Б.д. умовно поділяються на…

БІЛКИ – високомолекулярні азотисті органічні сполуки, які є полімерами амінокислот. Б. – основна та необхідна складова частина всіх організмів. Б. розділяють на прості, або протеїни (полімери тільки амінокислот) та складні,…

БІЛІТРАСТ – контрастна речовина; застосовується при холецистографії тільки всередину.

БІЛІРУБІНУРІЯ – виділення з сечею білірубіну в надлишковій кількості.

БІЛІРУБІНЕМІЯ КОНСТИТУЦІЙНА – див.: Жільбера – Лербулле синдром.

БІЛІРУБІНЕМІЯ – див.: Гіпербіліру бінемія.

БІЛІРУБІН – один із жовчних пігментів; утворення Б. відбувається, головним чином, із гемоглобіну крові в ретикулоендоте ліальній системі (у клітинах кісткового мозку, клітинах селезінки, у купферівських клітинах печінки та ін.),…

БІЛІОТОРАКС – накопичення жовчі в плевральній порожнині; може спостерігатися при травмах, пухлинах печінки, жовчних норицях.

БІЛІОДИГЕСТИВНИЙ – такий, що стосується жовчовивідних шляхів і травного тракту.

БІЛІГРАФІЯ – див.: Холеграфія.