Глосарій

АФІНІТЕТ – здатність різних видів клітин та тканин організму вибірково захоплювати, зв’язувати визначені хімічні речовини, які надходять в організм або утворюються в ньому. Ai Слово “афінітет” використовується для позначення різних понять у різних контекстах. Ось деякі з них: Загалом, “афінітет”…

АФІБРОПЛАЗІЯ ГЛІАЛЬНА (а- + лат. fi bra волокно + грец. plasis утворення, формування) – часткова або повна зупинка утворення гліальних волокон астроцитарної глії.

АФІБРИНОГЕНЕМІЯ – родинно-спадкове захворювання за автономно-рецесивним типом, для якого характерна кровоточивість, що пов’язана із вродженою відсутністю фібриногену; кровоточивість викликається порушенням третьої фази процесу зсі дання крові внаслідок відсутності фіб риногену.

АФЕРЕНТНІ НЕРВОВІ ВОЛОКНА – чутливі волокна, які проводять імпульси від периферії до ц.н.с.

АФЕРЕНТНИЙ СИНТЕЗ – процес порівняння, відбору та синтезу численних і різних за функціональним значенням аферентацій, що викликані різними діями на організм, який відбувається в ц.н.с., внаслідок чого формується мета дії. А. с. включає обробку 4 основних видів аферентних збуджень: 1)…

АФЕРЕНТНИЙ – такий, що стосується перенесення імпульсів до центру.

АФЕРЕНТНА ЛАНКА – ланка рефлекторної дуги, яка складається з рецептора та аферентного волокна.

АФЕРЕНТИ – доцентрові відділи рефлекторної дуги, які приносять імпульси до ц.н.с.

АФЕРЕНТАЦІЯ – потік нервових імпульсів, які надходять до ц.н.с. від екстра- та інтерарецепторів.

АФЕКТОМОТОРНИЙ – такий, що проявляється піднесеним настроєм, руховим збудженням; спостерігається в маніакальній стадії маніакально-депресивного синдрому.

АФЕКТИВНО-МАЯЧНИЙ СИНДРОМ – поєднання афективного синдрому з параноїдним або парафренним маяченням.

Афективність (від лат. “affectus” – стан душі, емоція) – це психологічний термін, що описує емоційну або афективну реакцію людини на різні ситуації чи стимули. Афективність включає широкий спектр емоційних проявів: від короткочасних емоційних сплесків (афектів) до тривалих емоційних станів (настроїв).…

АФЕКТИВНИЙ ФОН – настрій, що переважає.

АФЕКТИВНИЙ СИНДРОМ – загальна назва синдромів, головним проявом яких є розлади настрою.

АФЕКТИВНИЙ РОЗРЯД – стадія патологічного афекту, яка проявляється бурхливим руховим збудженням, надмірною жестикуляцією, мовною незв’язністю, розладом орієнтування, глибоким порушенням свідомості і т. п.

АФЕКТИВНИЙ – такий, що стосується афекту.

АФЕКТИВНА ТУПІСТЬ – психічний розлад, який проявляється слабкістю емоційних реакцій і контактів, що переходить у повну байдужість.

АФЕКТИВНА РОЗРЯДКА – результат викликаних афектом дій, що проявляється відчуттям полегшення.

АФЕКТИВНА ДИСОЦІАЦІЯ – невідповідність змісту мислення афективному фону.

АФЕКТИВНА БУРЯ – вибух афектів, що раптово виникають і супроводжуються бурхливим руховим збудженням.