Глосарій

АФЕКТАЦІЯ – штучне збудження, неприродність у жестах, манерах, надмірна піднесеність мовлення.

АФЕКТ ПЕРВИННИЙ – (у морфології) первинне вогнище інфекційного процесу, яке, як правило, виникає в місці проникнення інфекції в організм.

А. ФІЗІОЛОГІЧНИЙ – А. з вираженими позитивними або негативними емоціями, який не супроводжується потьмаренням свідомості, автоматизмами та амнезією.

А. ПАТОЛОГІЧНИЙ – короткочасний психічний розлад, який виражається раптовим нападом незвичайно сильного гніву чи люті, концентрацією свідомості на травмуючих факторах; виникає у відповідь на сильну, раптову психічну травму; супроводжується глибоким потьмаренням свідомості, бурхливим руховим збудженням з автоматичними діями, за якими…

А. СТЕНІЧНИЙ – А., для якого характерне підвищення самопочуття, психічна активність та вітальний тонус, відчуття власної сили.

А. НЕАДЕКВАТНИЙ – емоції, які не відповідають або суперечать змісту переживання або ситуації.

А. ЗАСТІЙНИЙ – стан із постійним підсиленням емоційної напруги і неспокою, які не отримують нормальної розрядки в реакціях та вчинках.

А. АСТЕНІЧНИЙ – стан, що супровод жується пригніченим настроєм, зниженням психічної активності, самопочуття.

АФЕКТ – короткочасна і сильна негативна або позитивна емоція, яка виникає у відповідь на дію внутрішніх чи зовнішніх факторів і супроводжується сомато-вегетативними змінами.

АФЕБРИЛЬНИЙ (а- + лат. febris – гарячка) – безгарячковий; такий, що не супроводжується гарячкою, протікає без підвищення температури.

АФАНІЗІЯ – один із типів зникнення органів у процесі індивідуального розвитку організму.

АФАЛАНГІЯ (а- + грец. phalanx, phalangos – фаланга пальця) – вроджена відсутність пальця або однієїдвох його фаланг.

АФАКІЯ – відсутність кришталика; може бути наслідком екстракції кришталика при катаракті, після травми; зустрічається також вроджена А.

АФАЗІЯ ТОТАЛЬНА – поєднання моторної і сенсорної афазії із втратою мовлення у всіх його проявах.

АФАЗІЯ СЕНСОРНА – втрата здатності розуміти мовлення.

АФАЗІЯ ПАРАЛІТИЧНА – відсутність голосного мовлення, що спричинено одно- або двобічним парезом чи паралічем м’язів гортані.

АФАЗІЯ ОПТИЧНА – втрата здатності називати предмети при їхньому зоровому сприйнятті.

АФАЗІЯ МОТОРНА ТРАНСКОРТИКАЛЬНА – порушення активного мовлення при правильному повторенні почутого і переписуванні тексту; розвивається при ураженні провідних шляхів моторно-мовної зони кори.

АФАЗІЯ МОТОРНА СУБКОРТИКАЛЬНА – порушення усного мовлення при збереженні внутрішнього мовлення, читання та письма; виникає при ураженні білої речовини безпосередньо під моторно-мовною зоною кори.

АФАЗІЯ МОТОРНА КІРКОВА – порушення мовлення, читання та письма, що зумовлене ураженням кори мовної зони.