Глосарій

АФАЗІЯ МОТОРНА – порушення або від сутність усного мовлення при правильному сприйнятті розмови та письма.

АФАЗІЯ ЗМІШАНА – поєднання окремих проявів моторної та сенсорної А.

АФАЗІЯ ВРОДЖЕНА – вроджене, часткове або повне нерозуміння чужої мови та неможливість нею користуватися.

АФАЗІЯ АМНЕСТИЧНА – неможливість називати знайомі предмети або згадувати події на фоні правильного опису їхньої суті. Ai Амнестична афазія, також відома як афазія Верніке, є одним із видів афазії, що характеризується порушенням мовних функцій. Цей вид афазії виникає через ураження…

АФАЗІЯ (а- + грец. phases – мовлення) – розлад мовлення, при якому частково або цілком втрачається можливість користуватися словами для висловлення думок та спілкування з оточуючими при збереженні функцій артикулярного апарата та слуху, достатнього для сприйняття елементарних мовних звуків. Ai…

АФАГІЯ (а- + грец. phagein – їсти) – втрата функції ковтання, неможливість ковтання.

АУФРЕХТА (E. AUFRECHT) СИМПТОМ – можлива ознака стенозу трахеї: над гортанню вислуховується послаблене дихання.

АУТОХТОННІСТЬ (у патології) – відсутність змін локалізації патологічного процесу в ході його розвитку.

АУТОХТОННІ ІДЕЇ – так звані «зроблені», навіяні думки: власні думки сприймаються як чужі, як результат дії «сторонньої сили».

АУТОФОНІЯ (ауто- + грец. phone – звук, голос) – підсилений резонанс або віддача власного голосу у вухо; підсилене сприйняття власного голосу, часто одним вухом.

АУТОФОБІЯ – нав’язлива боязнь самотності.

АУТОФІЛІЯ – (ауто- + грец. philia – любов) – див.: Аутомоносексуалізм.

АУТОФАГІЯ (ауто- + грец. phagein – їсти) – поглинання макрофагами клітин власного організму.

АУТОТРОФНІ ОРГАНІЗМИ – організми, які синтезують усі потрібні для побудови свого тіла органічні речовини з неорганічних речовин повітря, води, грунту. До А.о. належать зелені рослини, здатні утворювати органічні речовини за допомогою енергії сонячного світла (фотосинтез), і деякі групи водяних та…

АУТОТРОФ – організм, який здатний жити на дуже простих джерелах вуглецю та азоту, таких, як вуглекислий газ та аміак.

АУТОТРАНСПЛАНТАЦІЯ НИРКИ – переміщення нирки, звичайно, в здухвинну ділянку, з реімплантацією судин і сечовода; може виконуватися при стенозі ниркової артерії, значних дефектах сечовода.

АУТОТРАНСПЛАНТАЦІЯ – хірургіч на операція пересаджування аутотрансплантата.

АУТОТРАНСПЛАНТАТ – тканина, яка пересаджена із однієї ділянки тіла на іншу в межах одного організму.

АУТОТОПАГНОЗІЯ – порушення пізнавання частин власного тіла, утруднене визначення розміщення окремих ділянок тіла.

АУТОТОМІЯ (ауто- + грец. tome – розріз, розрізування) – самокалічення, самовільне обламування частин або придатків тіла тваринами при схоплюванні їх за відповідні частини тіла.