Глосарій

АТЕЛЕНЦЕФАЛІЯ – вроджена вада, яка характеризується незавершеним розвитком головного мозку.

АТЕЛЕКТАТИЧНИЙ – такий, що стосується ателектазу, спричинений або характеризується ним.

АТЕЛЕКТАЗ – повне спадання респіраторного відділу легені або її частини, при якому легеневі альвеоли не містять повітря чи містять його в зменшеній кількості. Розрізняють вроджений та набутий А. Вроджений А. – легені або їхня частина в новонародженого не дихали; спостерігається…

АТАРАЛЬГЕЗІЯ – стан пригнічення свідомості та больової чутливості, що розвивається внаслідок поєднаної дії анальгезуючих засобів та транквілізаторів.

АТАРАКТИЧНІ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ – див.: Транквілізатори.

АТАРАКСІЯ – стан після застосування психотропних засобів; характеризується зняттям неспокою, страху, внутрішнього напруження.

АТАНАССІО (A. ATHANASSIO) СИМПТОМ – зіниці реагують на світло, але немає реакції як на акомодацію, так і на конвергенцію; ознака маніакальної стадії маніакально-депресивного психозу.

АТАКТИЧНИЙ – такий, що проявляється атаксією, характеризується нею

АТАКСОФОБІЯ (грец. ataxia розлад + phobia) – нав’язлива боязнь безладдя чи неакуратності.

АТАКСІЯ-ТЕЛЕАНГІЕКТАЗІЯ ЛУЇ-БАР (D. LOUIS-BAR) – аутосомно-рецесивне успадковане захворювання з мозочковою атаксією і складними імунними змінами (гіпоплазія лімфоїдної тканини, дефіцит ІgА), до яких додається телеангіектазія. Хворі гинуть у підлітковому віці від інфекцій, інколи від крововиливів у мозок.

АТАКСІЯ ІНТРАПСИХІЧНА – роз’єд наність та розщеплення психічних процесів (мислення, почуттів, вчинків), їхнього мімічного і мовленнєвого вираження.

АТАКСІЯ – порушення моторики, що проявляється розладом координації ру хів. Залежно від локалізації патологіч ного процесу виділяють сенситивну та мозочкову А. Сенситивна А. розвивається при ураженні пропріоцептивної чутливості; кінестетичні сигнали від чутливих нервових закінчень у м’язах та в сухожилках пропріоцептивна…

АТАКСІАГРАМА – 1) графічний запис, виконаний за допомогою атаксиметра; 2) малюнок, який виконаний особою, що страждає на атаксію.

АТАКСИФОБІЯ – нав’язлива боязнь порушення координації рухів.

АТАКСИМЕТРІЯ – вимірювання основних параметрів рухів.

АТАКСИМЕТР – прилад для вимірювання основних параметрів рухів; застосовують для оцінювання ступеня атаксії за допомогою вимірювання кількості гойдань тіла пацієнта у стоячій позі з заплющеними очима.

АТАВІЗМ (лат. atavus – дід) – прояв у окремих організмів ознак, властивих їхнім віддаленим предкам, але відсутніх у найближчих. А., як правило, є наслідком порушень ембріонального розвитку. Розрізняють дві форми А.: 1) гібридний А. – спостерігається в організмів із розхитаною…

АСЦИТ-ПЕРИТОНІТ – накопичення рідини в черевній порожнині на фоні запальних уражень очеревини (туберку льоз); інколи запалення очеревини розвивається внаслідок тривалого перебігу асциту.

АСЦИТИЧНА РІДИНА – рідина, яка накопичується в черевній порожнині при асциті; в більшості випадків рідина прозора, має нейтральну або слаболужну реакцію, питома вага не більша 1,015, а концентрація білка не вища 2,5%; містить, головним чином, клітини ендотелію, при злоякісних ураженнях…

АСЦИТИЧНА НОРИЦЯ – вузький хід, що сполучає черевну порожнину із зовнішнім середовищем, через який постійно або періодично виділяється асцитична рідина. А.н. утворюється як ускладнення пункції черевної порожнини або в результаті просочування асцитичної рідини між хірургічними швами після оперативних втручань при…