Глосарій

АРЕАКТИВНІСТЬ ІМУНОЛОГІЧНА – відсутність проявів імунітету у відповідь на антигенну стимуляцію.

АРДІ – ГОРЧАКОВА (L. PH. A. HARDY – И. А. ГОРЧАКОВ) СИМПТОМ – ознака корости, що ускладнилась піодермією: імпетигінозні або ектиматозні висипи, які покриті точковими кірочками, на шкірі розгинальної поверхні ділянки ліктьових суглобів.

АРГІРОФІЛЬНІ ВОЛОКНА – дво компонентна система, яка складається з фібрилярного колагену ІІІ типу та аморф ного матриксу; особливістю А.в. є їхня здатність імпрегнуватися сріблом та відсутність фуксинофілії при забарвленні за Ван-Гізоном.

АРГІРОФІЛЬНІСТЬ – здатність тканинних структур забарвлюватися (імп рег нуватися) у чорний або коричневий колір металевим сріблом, яке випадає з розчинів солей срібла, що використовуються для імпрегнації.

АРГІРОЗ – пігментація (бурого та чорно-сірого кольору) шкіри, слизових оболонок, очей, яка спричинена відкладеннями срібла. Розвивається в осіб, пов’язаних з добуванням та переробкою сріб ла, а також при тривалому вживанні з лікувальною метою препаратів срібла. Розрізняють загальний та місцевий А.

АРГІРІЯ – див.: Аргіроз.

АРГІР- (грец. argyros – срібло) – частина складних слів, яка означає «срібло».

АРГІНІНОСУКЦИНУРІЯ – спадкова хвороба, яка пов’язана з дефектом аргініносукцинат-ліази в циклі трикарбонових кислот (синтезу сечовини); у перші тижні життя проявляється блюванням, гарячкою, судомами, підвищеним виділенням із сечею аргінін-янтарної кислоти, пізніше – відставанням у психічному розвитку, збільшенням печінки, ламкістю і сухістю…

АРГІНІНОСУКЦИНАТ – проміжний продукт синтезу сечовини.

АРГІНІН – діаміномонокарбонова амінокислота. А. природна амінокислота, перебуває на межі між замінними та незамінними амінокислотами; входить до складу майже всіх рослинних та тваринних білків. Під дією ферменту аргінази А. розкладається на амінокислоту орнітин та сечовину.

АРГІНАЗА – фермент, який каталізує розщеплення аргініну на орнітин та сечовину; метаболічна роль А. полягає в завершенні перетворення азоту амінокислот у сечовину.

АРГЕНТОФІЛЬНІ ВОЛОКНА – див.: Аргірофільні волокна.

АРГЕНТОМЕТРІЯ – титрометричний метод якісного аналізу, в основі якого лежить застосування титрованого розчину азотнокислого срібла.

АРГЕНТИНСЬКА ГЕМОРАГІЧНА ГАРЯЧКА – природно-вогнищеве ін фекційне захворювання, що вперше виявлено в Аргентині; спричинюється аденовірусом Хунін; характерні гарячка, петехіальний висип, кровоточивість слизових оболонок, міалгії.

АРГЕНТАФІНОМА – див.: Карциноїди.

АРГЕНТАФІННІ КЛІТИНИ – клітини, які мають у цитоплазмі специфічні гранули, що здатні відновлювати срібло (у темряві, при відсутності відновлювачів) та виробляють біогенні аміни (серотонін). Існують п’ять позитивних гістохімічних тестів, що дають уявлення про хімічну природу гранул – аргентафінна, діазонієва, індофенольна…

АРГЕНТАФІННІСТЬ – здатність певних структур тканин самостійно редукувати розчин аміачного срібла, без застосування в подальшому відновлювача.

АРГЕНТ- (лат. argentum – срібло) – частина складних слів, яка означає «срібло».

АРГАЙЛА РОБЕРТСОНА (D. ARGYLL ROBERTSON) СИНДРОМ – відсутність прямої і поєднаної реакції зіниць на світло при збереженні її на конвергенцію і акомодацію. А.-Р. с. зумовлений ураженням парасимпатичної іннервації зіниці, головним чином, додаткового парасимпатичного ядра, а інколи і його волокон, які…

АРБОВІРУСНІ ХВОРОБИ – група інфекційних захворювань людини та тварин, які спричинюються арбовірусами, передаються кровососними членистоногими; більшість належить до природно-вогнищевих захворювань. В основі загальноприйнятої класифікації А.х. лежать антигенні особливості збудників; залежно від клінічних проявів А.х. по діляють на такі групи: енцефаломієліти,…