Глосарій

АПЕТИТ (лат. appetitus – бажання, потяг) – бажання їсти; емоційне відчуття, пов’язане з прагненням людини до певної їжі; виникнення А. пояснюється вибірковим збудженням лімбічних структур, кори великих півкуль головного мозку, на які розповсюджуються вісхідні активуючі впливи ініціативних харчових центрів гіпоталамічної…

АПЕРЦЕПЦІЯ – усвідомлене сприйняття, яке виникає на основі попереднього досвіду та знань.

АПЕРТУРА ТАЗУ НИЖНЯ (APERTURA PELVIS INFERIOR) – нижній отвір малого тазу (вихід з малого тазу), який обмежений верхівкою куприка, крижовоостистими і крижово-горбовими зв’язками, сідничими горбами, нижніми галузками сідничих і лобкових кісток, нижнім краєм лобкового симфізу.

АПЕРТУРА ТАЗУ ВЕРХНЯ (APERTURA PELVIS SUPERIOR) – верх ній отвір малого тазу, який обмежений мисом крижів, дугоподібними лініями клубових кісток, гребенями лобкових кісток і верхнім краєм лобкового симфізу.

АПЕРТУРА ЛОБНОЇ ПАЗУХИ (АPERTURA SINUS FRONTALIS) – отвір, який сполучає лобну пазуху із середнім носовим ходом.

АПЕРТУРА КАНАЛЬЦЯ ЗАВИТКА ЗОВНІШНЯ (АPERTURA EXTERNA CANALICULI COCHLEAE) – зов нішній отвір канальця завитка внутрішнього вуха; через А.к.з.з. проходить перилімфатична протока та вена канальця завитка.

АПЕРТУРА ВОДОПРОВОДУ ПЕРЕДДВЕР’Я ЗОВНІШНЯ (АPERTURA EXTERNA AQUEDUCTUS VESTIBULI) – отвір, розміщений на задній поверхні піраміди скроневої кістки нижче та латеральніше отвору внутрішнього слухового проходу; через А.в.п.з. проходить ендолімфатична протока перетинчастого лабіринту.

АПЕРТУРА – отвір.

АПЕРТА (E. APERT) СИНДРОМ (1) – симптомокомплекс спадкових аномалій, для якого характерне поєднання деформацій лицьової частини черепа із синдактилією та іншими дефектами кісткової системи; спостерігаються: висока голова з виступом над лобом, косе розміщення очних щілин, розмір між очима збільшений, екзофтальм,…

АПЕРТА (E. APERT) ГІРСУТИЗМ – ріст волосся на обличчі і тулубі при адреногенітальному синдромі.

АПЕПСІЯ – стан, при якому шлунок не виділяє пепсинів.

А. ХРОНІЧНИЙ РЕЦИДИВУЮЧИЙ – у стінці червоподібного відростка на фоні склеротично-атрофічного процесу виникають запально-деструктивні зміни, які характерні для однієї з форм гострого апендициту.

А. ХРОНІЧНИЙ – А., що виникає після ліквідації гострих явищ у червоподібному відростку і характеризується склеротичними та атрофічними змінами в стінці, які можуть поєднуватися з ліпо матозом підслизової основи і вогнищеви ми гістіолімфоцитарними інфільтратами.

А. СКЛЕРОЗУЮЧИЙ ХРОНІЧНИЙ – А., що супроводжується розвитком рубцевих змін стінки апендикса та облітерацією просвіту відростка, яка розвивається внаслідок гранулювання виразкової поверхні та організації ексудату.

А. РЕТРОЦЕКАЛЬНИЙ – А., який розвивається при локалізації червоподіб ного відростка позаду сліпої кишки.

А. ПЕРФОРАТИВНИЙ – деструктивний А., який ускладнюється проривом стінки апендикса.

АПЕНДИЦИТ – запалення червоподіб ного відростка. У клініці виділяють дві форми запалення апендикса: гострий А. та хронічний А. Розрізняють такі морфологічні форми гострого А.: 1) простий; 2) поверхневий; 3) деструктивний (вогнищевий гнійний, флегмонозний, флегмонозно-виразковий, апостематозний з формуванням дрібних внутрішньостінкових абсцесів,…

АПЕНДИКУЛЯРНИЙ – такий, що стосується апендикса (червоподібного відростка).

АПЕНДИКС (APPENDIX VERMIFORMIS) – див.: Червоподібний відросток.

АПЕНДИКОСТОМІЯ – оперативне створення зовнішньої нориці червопо дібного відростка.