Глосарій

АНТРОПОЇДНІ МАВПИ – див.: Людиноподібні мавпи.

АНТРОПОЇДИ – див.: Людиноподібні мавпи.

АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ СЕРЕДОВИЩА – внесені в природу люд ською діяльністю зміни, які впливають на органічний світ.

АНТРОПОГЕНЕТИКА – розділ генетики, основним напрямком якого є вивчення генетичних аспектів антропогенезу.

АНТРОПОГЕНЕЗ (антропо- + грец. genesis – розвиток, походження) – процес еволюційно-історичного формування фізичного типу людини, пов’язаний з розвитком її первісної трудової діяльності, мови, первісних форм суспільства.

АНТРОПО- (грец. anthropos – людина) – частина складних слів, яка означає: такий, що належить до людини, людський.

АНТРИТ – запалення слизової оболонки печери соскоподібного відростка та остеомієліт періантральної ділянки.

АНТРИБ (нім. Antrieb – збудження) – рівень динамічного компоненту психічної діяльності і поведінки в цілому або психічної, рухової та дина мічної активності.

АНТРАЛЬНИЙ (лат. antrum, від грец. antron – печера, порожнина тіла) – такий, що стосується пазухи, печери.

АНТРАКС – див.: Сибірка.

АНТРАКОТУБЕРКУЛЬОЗ – (чорні сухоти); форма антракозу, яка супроводжується кровохарканням і нагадує легеневий туберкульоз. Внаслідок розладу кровообігу та безпосередньої дії значної кількості вугільного пилу легенева тканина може змертвіти з утворенням порожнин (каверн) різної форми з чорними стінками та крихтоподібним чорним вмістом.

АНТРАКОСИЛІКОЗ – професійний пневмоко ніоз, що викликається тривалим вдиханням кам’яновугільного пилу з домішкою двоокису кремнію. Склероз у легенях при А. більш виражений, ніж при антракозі.

АНТРАКОЗ (грец. anthrax, anthrakos – вугілля) – професійний пневмоко ніоз, що виникає в результаті систематичного вдихання кам’яновугільного пилу, який відкладається в міжальвеолярних перегородках, навколо судин та бронхів, викликаючи розвиток склерозу.

АНТРАКО- (грец. anthrax – частина складних слів, яка зазначає зв’язок з вугіллям.

АНТР- (лат. antrum, від грец. antron – печера, порожнина тіла) – частина складних слів, яка означає: такий, що належить до порожнини, до печери, пазухи.

АНТОНА – БАБІНСЬКОГО (G. ANT ON – J. F. BABINSKI) СИНДРОМ – нейропсихічний симптомокомплекс у хворих з ушкодженням правої тім’яно-скроневої ділянки великих півкуль головного мозку; позитивний симптом Антона спостерігається переважно при правобічних інсультах.

АНТОНА (G. ANTON) СИМПТОМ – ознака органічного ураження головного мозку: хворий не усвідомлює порушень, що викликані хворобою.

АНТИЦИПАЦІЯ – (у медицині) поява ознак хвороби раніше, ніж, звичайно, це відбувається; (у психології): 1) чекання організмом визначеної ситуації, що проявляється деякими позами або рухами; 2) уявлення людиною результатів своєї дії ще до її здійснення (звідси визначення мети як антиципаційного…

АНТИЦИКЛОН – зона підвищеного тиску в атмосфері з максимумом у центрі.

АНТИХОЛІНЕСТЕРАЗНІ ЗАСОБИ – сполуки, які гальмують активність холін естераз. В основному фізіологічне значення має гальмування істинної холінестерази – ацетилхолінестерази. Несправж ня холінестераза (бутирилхолінестераза) може бути загальмована майже цілком без значних змін фізіологічних функцій організму.