Глосарій

АНТИХОЛІНЕРГІЧНИЙ СИНДРОМ – стан, при якому центральні та периферійні ефекти зумовлені передозуванням чи патологічною реакцією на клінічне дозування антихолінергічних засобів – атропін, фенотіазіни, антигістаміни, трициклічні антидепресанти; спостерігаються неспокій, марення, дезорієнтація, галюцинації, тахікардія, гіперпірексія, мідріаз, вазодилятація, динамічна непрохідність шлунка, затримка сечі,…

АНТИХОЛЕСТЕРИНЕМІЧНІ ЗАСОБИ – речовини, які спричиняють зниження холестерину в крові; за механізмом дії А. з. поділяються на такі групи: 1) речовини, які гальмують всмоктування холестерину із шлунково-кишкового тракту; 2) речовини, які гальмують біосинтез холестерину; 3) речовини, які прискорюють розпад та…

АНТИФРИЗИ (анти- + англ. freeze – замерзати) – розчини деяких речовин (етиленгліколю, гліцери ну, неорганічних речовин та ін.), які не замерзають при низьких температурах; застосовують у системах охолодження автомо більних, авіаційних та тракторних двигунів. Для виготовлення А. частіше використовують етиленгліколь…

АНТИФОСФОЛІПІД-АНТИТІЛО СИНДРОМ – системне запалення, при якому спостерігається циркуляція антифосфоліпідних антитіл, а також тромбози, тромбоцитопенія, ураження серцевих клапанів, викидні.

АНТИФОЛІЄВІ ЗАСОБИ – лікарські речовини, які є антиметаболітами фолієвої кислоти; мають цитотоксичну дію при лейкозах та злоякісних пухлинах.

АНТИФОБІЧНІ ЗАСОБИ (анти- + phobos боязнь) – лікарські препарати, які застосовуються при стані страху, тривоги, підвищеної збудливості і т. ін.

АНТИФІБРИНОЛІЗИН – інгібітор одного з процесів посткоагуляційної фази зсідання крові – фази спонтанного фібринолізу; перешкоджає утворенню фібринолізину.

АНТИФІБРИНОГЕМОЛІЗИН – інгі бітор одного з процесів посткоагуляційної фази зсідання крові – фази спонтанного фібринолізу; перешкоджає утворенню фібринолізину.

АНТИФЕРМЕНТИ – специфічні речовини, переважно білкової природи, що виробляються організмом і гальмують або блокують дію ферментів, утворюючи з ними неактивні комплекси.

АНТИФЕЇНИ – лікарські засоби, що мають збуджуючу дію на центри довгастого мозку і пригнічуючу – на кору головного мозку.

АНТИУРОХОЛЕЦИСТОКІНІН – біологічно активна речовина, яка пригнічує виділення жовчі; є припущення, що А. виділяється стінками сечового міхура.

АНТИТРОМБОПЛАСТИНОГЕНИ – фактори, що протидіють зсіданню крові і є інгібіторами утворення тромбопластиногену.

АНТИТРОМБОПЛАСТИНИ – антикоагулянти, які інгібують першу фазу зсідання крові – фазу утворення тромбопластину; є інгібіторами комплексу факторів ІІІ – VІІІа.

АНТИТРОМБІН ІІІ – α2-глобулін; прогресивно діючий інгібітор тромбіну, факторів Ха, ІХа, ХІа, VІІа, ХІІ а; основний плазмовий кофактор гепарину; дуже слабкий інгібітор плазміну і калікреїну.

АНТИТРОМБІН І – фібрин; сорбує та інактивує тромбін і фактор Ха.

АНТИТРОМБІНИ – група антикоагулянтів швидкої та повільної дії, які інгібують другу фазу зсідання крові – фазу перетворення протромбіну в тромбін.

α-АНТИТРИПСИНУ СПАДКОВА ХВОРОБА – родинна емфізема легень.

α-АНТИТРИПСИН – фізіологічний антикоагулянт; є інгібітором тромбіну, факторів ІХа, ХІа, ХІІа, плазміну, калікреїну.

АНТИТОКСИЧНА ОДИНИЦЯ – одиниця активності антитоксину, яка здатна нейтралізувати визначену кількість токсину.

АНТИТОКСИНИ – специфічні антитіла, які утворюються в організмі людини та тварин під дією токсинів мікробів, отрут рослин та тварин і мають здатність нейтралізувати їхні отруйні властивості.