Глосарій

АНТИТІЛОУТВОРЕННЯ – утворення специфічних імуноглобулінів, індуковане антигеном; відбувається в зрілих плазматичних клітинах, у плазмобластах та лімфобластах.

АНТИТІЛА ЦИТОФІЛЬНІ – А., які мають високу подібність до клітин, макрофагів та ін.

АНТИТІЛА ЦИТОТОКСИЧНІ – А. проти поверхнево розміщених клітинних антигенів, які здатні в присутності комплементу викликати необоротні пошкодження мембрани клітини-мішені.

АНТИТІЛА ТРОМБАГЛЮТИНУЮЧІ – А., які зумовлюють агрегацію тромбоцитів при додаванні їх до сироватки крові.

АНТИТІЛА ПРЕЦИПІТУЮЧІ – А., здатні преципітувати розчинні антигени.

АНТИТІЛА ПОВНІ – А., які зумовлюють при взаємодії з антигеном видимі серологічні реакції аглютинації, преципітації, зв’язування комплементу.

АНТИТІЛА ПОЛІВАЛЕНТНІ – А., у молекулах яких міститься не менше двох антидетермінант ідентичної будови; до них належить більшість природних антигенів.

АНТИТІЛА ОРГАНОСПЕЦИФІЧНІ – А. проти антигенів, специфічних для клітин відповідного органа.

АНТИТІЛА НОРМАЛЬНІ – А. вроджені або такі, що розвиваються після народження, спрямовані проти ізоантигенів і утворюють з ними ізосерологічні групові системи.

АНТИТІЛА НЕПОВНІ – А., які не дають при взаємодії з антигенами видимих серологічних реакцій, але мають здатність в ізотонічних розчинах конкурентно блокувати реакції, що викликані повними антигенами.

АНТИТІЛА МІЧЕНІ – препарати, які містять А., до складу яких введені радіоактивні речовини, флуоресціюючі барвники; використовуються для визначення антигенів.

АНТИТІЛА ЛІМФОТОКСИЧНІ – імунні А., які викликають у присутності комплементу загибель лімфоцитів.

АНТИТІЛА ЛЕЙКОАГЛЮТИНУЮЧІ – ізо імунні А., які зумовлюють склеювання лейкоцитів, доданих до сироватки; ви кликають негемолітичні трансфузійні реакції.

АНТИТІЛА КОМПЛЕМЕНТЗВ’ЯЗУЮЧІ – А., що здатні в процесі взаємодії з антигеном зв’язуватися з комплементом.

АНТИТІЛА КЛІТИННІ – комплементарні до антигену структури, які є частиною поверхні лімфоцита і виконують функцію А.

АНТИТІЛА ІМУННІ – А., які утворюються в результаті імунізації.

АНТИТІЛА ІЗОЛОГІЧНІ – див.: Ізоантитіла.

АНТИТІЛА ІЗОІМУННІ – див.: Ізоантитіла.

АНТИТІЛА ГРУПОВІ – вроджені або такі, що розвиваються після народження властивості плазми крові, що утворюють спільно з груповими антигенами ізосерологічні системи еритроцитів; А.г. поділяються на вроджені та ізоімунні, повні та неповні.

АНТИТІЛА ГОМОЦИТОТРОПНІ – алогенні алергічні А., здатні фіксуватися на клітинах.