Глосарій

АНТИТІЛА ГЕТЕРОІМУННІ – А., які утворюються в результаті імунізації організму антигенами від представників іншого біологічного виду.

АНТИТІЛА ГЕМАГЛЮТИНУЮЧІ – А., спрямовані проти антигенів еритроцитів і здатні їх аглютинувати.

АНТИТІЛА ВІРУСНЕЙТРАЛІЗУЮЧІ – А., які спрямовані проти вірусів або їхніх білкових компонентів та гальмують їхню інфекційну активність.

АНТИТІЛА АНТИТРОМБОЦИТАРНІ – А., спрямовані проти антигенів тромбоцитів.

АНТИТІЛА АНТИЛЕЙКОЦИТАРНІ – А., спрямовані проти антигенів лейкоцитів.

АНТИТІЛА АНТИЛІМФОЦИТАРНІ – А., спрямовані проти антигенів лімфоцитів.

АНТИТІЛА АНТИЕРИТРОЦИТАРНІ – А., спрямовані проти еритроцитів.

АНТИТІЛА АНАФІЛАКТОГЕННІ – А., які беруть участь у розвитку анафілаксії.

Алергічні антитіла, або імуноглобуліни E (IgE), — це антитіла, які утворюються в організмі у відповідь на потрапляння алергенів (речовин, які викликають алергічну реакцію). IgE-антитіла відіграють ключову роль у розвитку алергічних реакцій типу I, які включають такі стани, як алергічний риніт,…

АНТИТІЛА – білки глобулінової фракції сироватки крові, які утворюються в організмі людини або теплокровних тварин у відповідь на введення різноманітних антигенів (бактерій, вірусів, білкових токсинів та ін.) та специфічно взаємодіють з антигенами, що викликали їхнє утворення.

АНТИТИРЕОЇДНІ ЗАСОБИ (анти- + грец. thyreoei des – щитоподібний) – сполуки хімічної природи, які знижують функ цію щитоподібної залози. Залежно від будови виділяють такі групи А. з.: 1) препарати йоду (органічні та неорганічні); 2) препарати тіосечовини та препарати меркаптоімідазолу; 3)…

АНТИТЕТАНІЧНИЙ – протиправцевий.

АНТИСЕРОТОНІНОВІ ЗАСОБИ – лікарські засоби, які пригнічують синтез серотоніну або гальмують різні прояви його дії.

АНТИСЕПТИЧНІ ЗАСОБИ – сполуки, які мають протимікробні властивості. Групи А.з.: 1) галоїди – препарати хлору, йоду; 2) окислювачі – перекис водню, марганцевокислий калій, хлорнуватистий калій; 3) кислоти – бензойна, борна, мигдальна, саліцилова, сірчана, три хлороцтова, оцтова, хромова; 4) луги –…

АНТИСЕПТИЧНИЙ – знезаражувальний.

АНТИСЕПТИКА – комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на знищення мікробів у рані, патологічному утворенні чи в організмі в цілому. Розрізняють такі види А.: механічна, фі зична, хімічна, біологічна та змішана.

АНТИРЕТИКУЛЯРНА ЦИТОТОКСИЧНА СИРОВАТКА – запропонована О.О.Богомольцем з метою стимуляції активності системи сполучної тканини організму у випадках, коли її функції (трофічна, пластична, захисна) ослаблені. А.ц.с. – сироватка тварини (коня), імунізованої тканиною селезінки та кісткового мозку людини.

АНТИРЕВМАТИЧНІ ЗАСОБИ – лікарські засоби, які мають імунодепресивну, протизапальну та знеболюючу дію.

АНТИРАБІЧНІ ЩЕПЛЕННЯ – введення специфічних препаратів (вакцини, сироватки, гамма-глобулін) для про філактики сказу.

АНТИПРОТОЗОЙНІ ЗАСОБИ – лікарські засоби, які пригнічують життєдіяльність найпростіших і застосовуються при лікуванні протозойних інфекцій.