Глосарій

АНГІНА ГОРЛОВА – гостре загальне інфекційне захворювання з вираженими місцевими змінами в одному або в кіль кох мигдаликах лімфоглоткового кільця. Залежно від гістоморфологічної картини виділяють такі форми А.: катаральна, лакунарна, фолікулярна, фібринозна, некротична і флегмонозна А.; від локалізації – А.…

АНГІНА АБДОМІНАЛЬНА – патологічний стан, який розвивається внаслідок спазму мезентеріальних артерій або їх тромбозу чи тромбоемболії; проявляється нападами болей у животі, що зумовлено раптовою ішемією органів травлення, переважно кишок.

АНГІЇТ – запалення кровоносної або лімфатичної судини.

АНГІЕКТАЗІЯ – розширення кровоносних судин внаслідок патологічних змін їхніх стінок або порушення циркуляції крові.

АНГІ(О)- (грец. angeion – судина) – частина складних слів, яка означає «такий, що належить до судин (переважно кровоносних)», «судинний».

АНГІАЛГІЯ – біль по ходу артерії; характерний для вузликового періарте ріїту.

АНГЕЛЕСКУ (C. ANGHELESCU) СИМПТОМ – хворий, що лежить на спині, не може зігнутися і не здатний вигнутися, спираючись на голову і п’ятки; ознака туберкульозного ураження хребців.

АНГІДРОТИЧНА ЕКТОДЕРМАЛЬНА ДИСПЛАЗІЯ – успадкування за рецесивним, зчепленим з Х-хромосомою типом; спостерігається виключно в чоловіків; проявляється з народження; характеризується ангідрозом, у результаті чого хворі не переносять спеку; характерні особливості лицевого скелета – сідлоподібний ніс, виступаюче підборіддя, низько розміщені очі й…

АНГІДРОТИЧНІ СИНДРОМИ – симптомокомплекси спадкового характеру, в яких одним із провідних симптомів є різке зниження або відсутність потовиділення, що виникає, як правило, внаслідок атрофії потових залоз. До А.с. належать: ангідротична ектодермальна дисплазія, синдром Ванден – Боша, синдром Вілльнера, синдром Гельвега…

АНГІДРОЗ – відсутність потовиділення внаслідок недорозвинення потових залоз або їхньої функціональної неповноцінності. Розрізняють такі форми А.: залежно від етіологічних факторів – вроджений і набутий; від перебігу захворювання – гострий і хронічний; а також вогнищеві та генералізовані форми.

АНГІДРИД ВУГІЛЬНОЇ КИСЛОТИ – аналептичний засіб; постійно утворюється в тканинах організму в процесі обміну речовин; відіграє важливу роль у регуляції дихання і кровообігу; разом з гідрокарбонатом натрію складає найважливішу буферну систему крові.

АНГІДРИД – хімічна сполука елемента з киснем, яку можна отримати шляхом віднімання води від відповідної кислоти; відомі А. як неорганічних, так і органічних кислот.

АНГІДРЕМІЯ (ан- + грец. hydōr вода + haima кров) – зменшення вмісту води в рідкій частині крові, яке виникає при деяких порушеннях водно-сольового обміну і характеризується загальною поза клітинною дегідратацією; втрата великої кількості води і електролітів з організму в результаті…

АНГЕПАТІЯ – див.: Гепатаргія.

«АНГЕЛ СМЕРТІ» – див.: Мухомор білий.

«АНГЕЛ РУЙНІВНИК» – див.: Мухомор смердючий.

АНГЕДОНІЯ – психічний розлад у вигляді втрати почуття радості, насолоди.

АНГВІЛЮЛЬОЗ – див.: Стронгілоїдоз.

АНАШИЗМ – див.: Гашишизм.

АНАЦИДИТАС – зупинка виділення вільної соляної кислоти шлунковими клітинами.