Глосарій

АНАФОРІЯ – форма гетерофорії, при якій спостерігається тендеція до одночасного повороту обох очей догори.

АНАФОРЕЗ – переміщення до анода завислих у розчині частинок, коли через розчин протікає електричний струм.

АНАФІЛАТОКСИЧНІ РЕАКЦІЇ – див.: Анафілактоїдні реакції.

АНАФІЛАТОКСИНИ – речовини, що утворюються в процесі активації комплементу (фактори С3а і С5а); викликають дегрануляцію і вивільнення гістаміну із лаброцитів; медіатори гуморального імунітету.

АНАФІЛАКТОЇДНІ РЕАКЦІЇ – вид неспецифічних алергічних реакцій, які характеризуються підвищенням чутливості організму до первинного парентерального введення в організм деяких речовин; у механізмі розвитку А.р. імунологічна фаза відсутня; клінічні симптоми зумовлені вивільненням біологічно активних речовин з лаброцитів або базофільних гранулоцитів.

АНАФІЛАКТОГЕН – антиген, який викликає анафілактичну реакцію.

АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК – один з тяжких проявів анафілаксії, який характеризується збудженням з наступним пригніченням функції ц.н.с., бронхо спазмом, різким падінням артеріального тиску; виділяють А.ш. лікарський, сироватковий, вакцинальний, харчовий, від укусів комах, при шкірних діагностичних пробах і специфічній гіпосенси білізації.

АНАФІЛАКСІЯ – вид алергічної реакції негайного типу, що виникає при парентеральному введенні алергену; А. проявляється у вигляді загальної або місцевої реакції; най більш виражену загальну реакцію називають анафілактичним шоком.

АНАФАЗА – одна із стадій непрямого поділу клітин, що характеризується розходженням хромосом до протилежних полюсів.

АНАТОМІЯ ТИПОВА – розділ анатомії, що вивчає спів відношення між зовнішніми формами тіла і його внутрішньою будовою.

АНАТОМІЯ ПРОЕКЦІЙНА – розділ анатомії, що вивчає проекцію органів на поверхню тіла людини.

АНАТОМІЯ ПЛАСТИЧНА – розділ анатомії, що вивчає статику і динаміку зовнішніх форм тіла, а внутрішню будову розглядає переважно для того, щоб зрозуміти виразність зовнішніх форм тіла людини.

АНАТОМІЯ ПАТОЛОГІЧНА – див.: Патологічна анатомія.

АНАТОМІЯ ВІКОВА – розділ анатомії, що вивчає анатомічні особливості організму у віковому аспекті.

АНАТОМІЯ (лат. anatomia від грец. anatome – розрізання, розчленування) – наука про форму і будову окремих органів, систем і організму в цілому.

АНАТОМІЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ – набір ін струментів для препарування трупів і виготовлення анатомічних препаратів.

АНАТОМІЧНА НОМЕНКЛАТУРА (NOMINA ANATOMICA)– науково обгрунтований перелік анато мічних термінів, які застосовуються в медицині та біології; у 1997 році в Сан-Пауло Міжнародною федерацією асоціацій анатомів була ухвалена нова, сучасна, спрощена й універсальна анатомічна номенклатура; у 2001 році вийшов перший офіційний…

АНАТОМ – фахівець з анатомії.

АНАТОКСИНИ – бактеріальні токсини, що в результаті спеціальної обробки втратили свої токсичні властивості, але зберегли антигенні та імунологічні властивості.

АНАСТРОФЕ (грец. anastrophe – перевертання) – маячний стан, при якому хворий усвідомлює себе центром світу, якого безпосередньо стосуються всі події.