Глосарій

КРЕТИНОЇД – людина, яка має зов нішні ознаки кретинізму, але без виражених психічних змін.

КРЕТИНІЗМ – синдром, що характеризується незворотними порушеннями нервового, психічного і соматичного розвитку, що пов’язано з дефіцитом тиреоїд них гормонів у критичній стадії розвитку мозку; розрізняють дві клінічні форми К.: 1) нервову – характеризується порушенням слуху і мовлення до глухонімоти, пониженням інтелекту до ідіотії, нервово-м’язовими розладами – спастико-гіпокінетичними або гіпотонічно-гіперкінетичними проявами, порушеннями пірамідної системи, атаксією; ознаки

КРЕТИН – людина, що страждає кретинізмом.

КРЕПІТАЦІЯ – патологічний феномен, що виявляється при вислуховуванні або обмацуванні; схожий на потріскування або дрібний хруст.

КРЕПЕЛІНА (E. KRAEPELIN) ХВОРОБА – див.: Меланхолія пресенільна злоякісна.

КРЕПЕЛІНА (E. KRAEPELIN) СИНДРОМ – симптомокомплекс, що спостерігається при реактивному стані, який виник під впливом гострих та сильних психотравмуючих переживань; характеризується поєднанням зниженого дисфоричного настрою, загальної загальмованості, розладів вегетативних функцій та порушень сну.

КРЕНОТЕРАПІЯ – сукупність методів лікувального і профілактичного застосування мінеральних вод.

КРЕНІГА (G. KRONIG) ПОЛЯ – симетричні ділянки ясного перкуторного звуку між ключицею та остю лопатки.

КРЕМНІЙ – Si; хімічний елемент ІV групи періодичної системи Менделєєва; у вільному стані в природі не зустрі чається, а перебуває переважно у вигляді двоокису – SiO2 і силікатів – солей кремнієвої кислоти.

КРЕМЕРА – ГРІФФІНА (CREMER – GRIFFIN) СИНДРОМ – виражена еозинофілія зі спленомегалією неясного походження.

КРЕМАЦІЯ – спалювання в крематорії тіл померлих людей та видалених під час оперативних втручань тканин і органів.

КРЕМАТОРІЙ – споруда, обладана для спалювання тіл померлих.