Глосарій

АМІНОМЕТАНАМІДИН – див.: Гуанідин.

АМІНОКСИДАЗИ – група ферментів, що каталізують окислювальне дезамінування з утворенням альдегідів, аміаку і перекису водню; А. належать до оксидоредуктаз; поширені в тканинах організму людини і тварин (особливо в печінці, нирках і слизовій оболонці кишечнику).

АМІНОКИСЛОТНОГО ОБМІНУ ПОРУШЕННЯ – розрізняють дві форми порушення амінокислотного обміну – аномалії їх транспорту та катаболізму; підвищення рівня окремих метаболітів в плазмі крові спостерігається при аномаліях катаболізму, але відсутнє при порушеннях транспорту; кількість відомих порушень катаболізму амінокислот постійно збільшується, внаслідок…

АМІНОКИСЛОТИ – клас органічних сполук, що поєднують у собі властивості кислот і амінів, тобто містять поряд з карбоксильною групою -СООН аміногрупу -NH2. Залежно від положення аміногрупи стосовно карбоксильної групи розрізняють α-, β-, γ-амінокислоти та ін. А. – безбарвні кристалічні речовини,…

АМІНОКАРБОНОВІ КИСЛОТИ – див.: Амінокислоти.

АМІНОКАПРОНОВА КИСЛОТА – інгібітор фібринолізу; сприяє зсіданню крові при кровотечах, які викликані підвищеною фібринолітичною активністю.

АМІНОДЕЗОКСИЦУКРИ – див.: Амі ноцукри.

АМІНОГРАМА – запис кількісного вмісту амінокислот у білку (у грамах на 16 г біл ко вого азоту).

АМІНОГЛІКОЗИДИ – антибіотики, які зв’язуються з 30S-субодиницею рибосом і гальмують синтез білків у бактеріальній клітині. Діють тільки на аеробні грамнегативні палички і на стафілококи, але малоефективні проти стрептококів і анаеробних мікроорганізмів. Всі А. ото- і нефротоксичні; ці препарати можуть зумовити…

АМІНОГІДРОЛАЗИ – див.: Амідази.

АМІНОАЦИДУРІЯ АРГІНІНЯНТАРНА – ферментативний блок (відсутність аргінінсукцинази) у циклі синтезу сечовини, у результаті чого порушується розщеплення аргінінянтарної кислоти, що призводить до накопичення в крові та цереброспінальній рідині аргінінянтарної кислоти та її попередників; у певні тижні життя спостерігаються часті блювання, судоми,…

АМІНОАЦИДУРІЯ – підвищене виведення із сечею однієї чи кількох амінокислот або проміжного продукту амінокислотного обміну, який у нормі в сечі не міститься.

АМІНОАЦИДОПАТІЯ – будь-яке захворювання, яке спричинюється дефектом ферментативної стадії шляху обміну однієї чи кількох амінокислот або білкового попередника, необхідного для транспорту певних кислот в клітину або з клітини; описано 10 транспортних А.; 5 із них спричинені аномаліями групоспецифічних транспортних рецепторів…

АМІНОАЦИДЕМІЯ – підвищений вміст у сироватці крові однієї або кількох амінокислот.

АМІНОАЛКОГОЛІ – див.: Аміноспирти.

АМІНО- – 1) як префікс зазначає наявність у молекулі групи NH2; 2) одновалентна функціональна група NH2.

АМІНИ БІОГЕННІ – аміни, що є продуктами ферментативного декарбоксилювання деяких амінокислот і мають високу біологічну активність.

АМІНИ – азотовмісні органічні сполуки, які є продуктами заміщення одного або кількох атомів водню в молекулах аміаку чи гідроокису амонію органічними радикалами; залежно від кількості заміщених атомів водню розрізняють первинні, вторинні та третинні А.

АМІМІЯ – втрата міміки; відсутність виразних рухів м’язів обличчя.

АМІЛОРЕЯ – наявність у калі підвищеної кількості неперевареного крохмалю, що, як правило, супроводжується посиленою перистальтикою кишок.