Глосарій

КРЕАТОРЕЯ – підвищений вміст у калі неперетравлених м’язових і сполучно тканинних волокон.

КРЕАТИНУРІЯ – виділення креатину з сечею.

КРЕАТИНКІНАЗА – фермент, що каталізує реакцію зворотного переносу фосфорильного залишка з АТФ на креатин з утворенням високоергічної сполуки – креатинфосфату; належить до групи фосфотрансфераз.

КРЕАТИНІН – ангідрид креатину, який є одним із кінцевих продуктів азотистого обміну; утворюється внаслідок від щеплення залишку фосфорної кислоти від креатинфосфату.

КРЕАТИНЕМІЯ – вміст креатину в крові; у нормі концентрація креатину в крові становить 2–4 мг%, у плазмі – 1,0–1,5 мг%.

КРЕАТИН – метилгуанідиноцтова кислота; однин з найважливіших компонентів азотистого обміну в організмі; К. бере участь в енергетичному обміні, виконує регуляторну роль у багатьох біо хімічних процесах: стимулює біосинтез білків (креатинкінази, актину і тяжких ланцюгів міозину), активує процес дихання і окислювальне фосфорилювання в мітохондріях; накопичується в тканинах у вигляді високоергічного фосфорильованого похідного – креатинфосфату.

КРАЮ ПОПЕРЕКОВОГО М’ЯЗА СИМПТОМ – ознака гідронефрозу, зумовлена зміщенням атонічної стінки ниркової миски латеральним краєм великого поперекового м’яза: при рентгенологічному дослідженні медіальний край ниркової миски виглядає косо зрізаним.

КРАШ-СИНДРОМ – див.: Токсикоз травматичний.

КРАУРОЗ СТАТЕВОГО ЧЛЕНА – зморщування голівки статевого члена і крайньої плоті; звичайно, спостерігається в літньому віці.

КРАУРОЗ ВУЛЬВИ – захворювання, яке розвивається в період менопаузи внаслідок зниження рівня статевих гормонів; характеризується атрофією слизової оболонки піхви, малих соромітних губ і клітора.

КРАУПА – ПОЗНЕРА – ШЛОССМАНА (E. KRAUPA – A. POSNER – A. SCHLOSSMANN) СИНДРОМ – див.: Познера – Шлоссмана синдром.

КРАУЗЕ – УТХОФФА (KRAUSE – UHTHOFF) СИМПТОМ – м’які очні яблука; ознака ексикозу.