Глосарій

АЛЬВЕОЛІТ(И) – 1) запалення легеневих альвеол без ураження бронхіального дерева; 2) запалення стінок альвеоли зуба.

АЛЬВЕОЛИ ЛЕГЕНЕВІ – комірки, на які розділяється периферична зона альвеолярного мішечка шпороподібними перегородками. У легенях дорослої людини міститься біля 300 мільйонів альве ол, загальною площею близько 70–80 м 2.

АЛЬВЕОЛИ ЗУБНІ – заглиблення в альвеолярних відростках нижньої і верх ньої щелеп, в яких розміщуються корені зубів.

АЛЬВЕОЛЕКТОМІЯ – оперативне видалення країв альвеоли зуба і міжальвеолярних та міжкореневих перегородок.

АЛЬВЕОЛА – жолобок, канал, невелике заглиблення, невелика порожнина, комірка.

АЛЬВЕОКОКОЗ – гельмінтоз із групи теніїдозів, який спричинюється личинками Alveococcus multiocularis і характеризується утворенням паразитарних вузлів у печінці. А. – природно-вогнищеве захворювання, поширення відбувається в основному між дикими тваринами. Зараження людини відбувається від диких м’ясоїдних тварин, через собак, а також…

АЛЬВЕОКОК – невеликий стрічковий гельмінт, завдовжки 1,3–2,2 мм. Складається з головки (сколекса), яка має 4 м’язові присоски і 28–32 хітинові гачки, розміщені в два ряди, і також 3–4 членики. З них перші два – безстатеві, третій – гермафродитний і четвертий…

АЛЬВАРЕСА (ALVAREZ) СИНДРОМ – неврогенне збільшення живота, яке тримається від кількох хвилин до кількох місяців; вважається, що причинами збільшення живота є спонтанні скорочення м’язів спини, діафрагми і черевного пресу; частіше зустрічається при істерії в жінок – у зв’язку з аерофагією.

АЛЬБУМОЗУРІЯ – виділення із сечею пептидів – продуктів неповного розщеплення білків.

АЛЬБУМОЗИ – назва продуктів неповного ферментативного розщеплення біл ків.

АЛЬБУМІНУРІЯ – виділення альбумінів із сечею.

АЛЬБУМІНОХОЛІЯ – збільшення вмісту білків у жовчі (в основному за рахунок альбумінів).

АЛЬБУМІНИ – прості білки; входять до складу тваринних і рослинних тканин; розчинні у воді, солевих розчинах, кислотах, лугах; при гідролізі утворюють різні амінокислоти.

АЛЬБУГІНІТ – запалення білкової оболонки яєчка.

АЛЬБРЕХТА (K. M. P. ALBRECHT) КІСТОЧКА – додаткова кістка, яка розміщена між тілами потиличної та клиноподібної кісток.

АЛЬБІНУСА (B. S. ALBINUS) М’ЯЗ – аномальний м’яз верхньої щелепи; являє собою плоску м’язову стрічку або веретеноподібної форми пучок на передній поверхні верхньої щелепи під м’язом, що піднімає верхню губу.

АЛЬБІНОСИ – особи, в яких спостерігається повна відсутність пігментації.

АЛЬБІНІЗМ ОКА – порушення утворення пігменту меланіну або повна його відсутність в оболонках ока; спостерігаються виражена світлобоязнь, зіниця світиться червоним кольором, очне дно бліде, виражений судинний рисунок хоріоїдеї, ністагм, кольорова сліпота; гострота зору знижена внаслідок гіпоплазії або аплазії жовтої плями;

АЛЬБІНІЗМ – вроджена відсутність нормальної пігментації.

АЛЬБІНІЄВІ (G. ALBINI) ВУЗЛИКИ – потовщення вільного краю стулок передсердно-шлуночкових клапанів, які роз міщені між місцями прикріплення до стулок сухожилкових хорд; варіант нормальної будови клапанів.