Глосарій

АЛАСТРИМ – гостре інфекційне за хворювання, яке є різновидом натуральної віспи і відрізняється від неї легшим перебігом і меншою контагіозністю. Збудником А. є вірус аластриму. Зараження відбува ється крапельним шляхом і через інфіковані предмети. Інкубаційний період – 8–17 днів. Для…

АЛАНТОЇС – одна із зародкових оболонок у ссавців, плазунів і птахів. Утворюється як мішкоподібний виріст кишки зародка. Виконує функції ембріональних органів дихання, виділення й живлення. У ссавців бере участь в утворенні плаценти; разом з редукованим жовтковим мішком утворює пупковий канатик,…

АЛАНТО- (грец. allas ковбаса) – частина складних слів, яка зазначає відношення до алантоїса (зародкового органа).

АЛАНІН – α-амінокислота; ациклічна амінокислота, досить поширена в живій природі. Має дві форми: α-А. – входить до складу всіх білків, в організмах може бути у вільному стані, легко синтезується людиною і тваринами; β-А. – до складу білків не входить, є…

АЛАЛІЯ – відсутність або обмеження мовлення в дітей, що зумовлено недорозвитком мовленнєвих ділянок великих півкуль головного мозку або їхнім ураженням у внутрішньоутробному або ранньо му постнатальному періоді розвитку. Розрізняють моторну А., яка розвивається при порушенні функцій лобнотім’яних ділянок кори лівої…

АЛАКРИМІЯ – вроджена відсутність сльозовиділення.

АЛАЖУАНІНА – ТЮРЕЛЯ (T. ALA JO UANINE – R. THUREL) СИМПТОМ – спостерігається при ураженні п’ятого поперекового корінця спинного мозку або малогомілковго нерва; неможли вість ходити на п’ятках і звисання ступні.

АЛАЖУАНІНА (T. ALAJOUANINE) СИНДРОМ – аутосомно-домінантне успадкування; спостерігаються вроджені аномалії: двобічні парези відвідного нерва ока і лицевого нерва за центральним типом, двобічна клишоногість.

АЛАЖІЛЯ (ALAGILLE) СИНДРОМ – аутосомно-домінантне успадкування; жовтяниця новонароджених, при якій спостерігається холестаз з периферійним легеневим стенозом, інколи септальними вадами чи відкритою артеріальною протокою, через недостатність чи відсутність внутрішньопечінкових жовчних проток; новонароджені мають харатерний зовнішній вигляд лиця і очей, вади хребта…

АКЦИДЕНТНИЙ – випадковий, неіснуючий, другорядний.

АКЦИДЕНТАЛІЗМ – медична теорія, що пояснює захворювання як випадкове відхилення від нормального стану здоров’я; змінюючи зовнішні умови можна уникнути або вилікувати хворобу; при цьому зважають лише на симптоми, але нехтують етіологічними факторами та патологічними процесами в організмі.

АКЦЕСОРНИЙ СИМПТОМ – ознака психічної хвороби, яка психологічно виводиться із іншої її ознаки.

АКЦЕСІФЛЕКСОР – додатковий м’яз-згинач.

АКЦЕПТОР РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЇ – фізіологічний апарат передбачення й оцінки результатів дії.

АКЦЕЛЕРОТРАВМА – шкідлива дія зміни швидкості руху на організм людини; проявляється рядом розладів вестибулярного аналізатора.

АКЦЕЛЕРАЦІЯ – 1) у біології розвитку – прискорення формування окремих частин зародка на певній стадії розвитку; 2) в антропології – прискорення соматичного розвитку і фізіологічного до зрівання дітей та підлітків; 3) у широкому значенні – зміна розмірів тіла та строків…

АКУШЕРСТВО ОПЕРАТИВНЕ – розділ акушерства, який вивчає і розробляє тактику застосування і техніку виконання акушерських операцій при вагітності та пологах.

АКУШЕРСТВО – наука про вагітність, пологи і післяпологовий період, їх фізіологію і патологію та про раціональну допомогу вагітним і породіллям. А. містить такі розділи: фізіологію і патологію вагітності, пологів і післяпологового періоду, оперативне А., фізіологію і патологію плода і новонародженого.

АКУШЕРСЬКИЙ ПОВОРОТ – акушерська операція, з допомогою якої змінюють несприятливе для пологів розміщення або передлежання плода на сприятливе.

АКУШЕРСЬКІ РУЧНІ ПРИЙОМИ – ручні маніпуляції (без допомоги інструментів), які застосовуються з діагностичною і терапевтичною метою під час вагітності та пологів.