Глосарій

АДДІСОНІЗМ – наявність симптомів аддісонової хвороби (гіперпігментація шкі ри і слизових оболонок, схильність до арте ріальної гіпотензії та ін.) при відсутності ураження кори надниркових залоз.

АДДІСОНА – ГАЛЛА (TH. ADDISON – W. GULL) ХВОРОБА – порушення фосфоліпідного обміну, переважно в літніх жінок, що проявляється збіль шенням печінки, жовтяницею з вираженим шкірним свербіжем, ксантоматозом і меланозом шкіри; у термінальних стадіях – явищами геморагічного діатезу.

АДДІСОНА – БІРМЕРА (TH. ADDISON – A. BIERMER) ХВОРОБА – див.: Анемія перніціозна.

АДГЕЗІЯ – злипання поверхонь двох різнорідних щільних або рідких тіл; здатність клітин зв’язуватися із сусідніми клітинами або різними субстратами біологічного і небіологічного походження, що залежить від стану зовнішньої поверхні плазматичної мембрани і складу позаклітинного середовища.

АДГЕЗИВНІСТЬ ТРОМБОЦИТІВ – специфічна властивість тромбоцитів «прилипати» до чужорідної поверхні, пошкодженої судинної стінки.

АДГЕЗИВНІСТЬ – властивість бути липким, або прилипати.

АДГЕЗИВНИЙ ОТИТ – див.: Отит адгезивний.

АДГЕЗИВНИЙ – такий, що прилипає, злипається; викликає зрощення (при запаленні).

АДВЕНТИЦІЯ – зовнішня оболонка травної трубки, яка складається з пухкої сполучної тканини, не покрита мезоте ліальними клітинами, зливається зі сполучною тканиною, що зв’язана з прилеглими структурами.

АДВЕНТИЦІЙНИЙ – такий, що стосується адвентиції.

АДВЕНТИЦІЙНА ОБОЛОНКА – див.: Адвентиція.

АДАПТОМЕТРІЯ – вивчення стану адаптаційної здатності ока з допомогою адаптометра.

АДАПТОМЕТР – прилад для дослідження темнової зорової адаптації шляхом зміни порогу світлової чутливості зорового аналізатора.

АДАПТИВНИЙ РЯД – сукупність послідовних стадій адаптації до змінного фактора оточуючого середовища.

АДАПТИВНІСТЬ – здатність до адаптації.

АДАПТИВНІ ФЕРМЕНТИ – ферменти, синтез яких прискорюється або ви кликається речовинами, на які вони діють, тобто самим субстратом фермента або близькими до нього сполуками.

АДАПТИВНА РАДІАЦІЯ – утворення різноманітних форм організмів у межах виду або групи споріднених видів; є результатом набутих організмами спеціальних пристосувань – адаптацій.

АДАПТИВНА ЗОНА – комплекс умов середовища, що визначає тип пристосувань (адаптацій) групи організмів. Середовище органічного світу можна розглядати як систему широких або вузьких А.з., схожих в основних рисах для екологічно близьких форм А.з., що безперервно змінюються.

АДАПТАЦІЯ ФІЗІОЛОГІЧНА РЕЦЕПТОРІВ – А., яка пов’язана зі зміною чутливості периферійних утворів рецепторів та з процесами, що відбуваються в ц. н. с.

АДАПТАЦІЯ ФІЗІОЛОГІЧНА – сукупність фізіологічних реакцій, які лежать в основі пристосування організму до змін умов навколишнього середовища. А.ф. забезпечує збереження відносної сталості внутрішнього середовища – гомеостазу. У результаті А.ф. підвищується стійкість організму до холоду, тепла, нестачі кисню, змін барометричного тиску…