Глосарій

АДАПТАЦІЯ ФІЗИЧНА – пристосування організму до фізичних навантажень, що змінюються.

АДАПТАЦІЯ ФЕНОТИПІЧНА – зміна структурних та фізіологічних властивостей організму, яка спричинена генетичною мутацією, або змінами довкілля.

АДАПТАЦІЯ ТЕМПЕРАТУРНА – зниження чутливості терморецепторів до дії пос тійної температури.

АДАПТАЦІЯ ТЕМНОВА – пристосування ока до бачення в темноті або в умовах зменшеного освітлення.

АДАПТАЦІЯ ТАКТИЛЬНА – зниження чутливості тактильних рецепторів до дії по д разників.

АДАПТАЦІЯ СЛУХОВА – пристосування органа слуху до змін інтенсивності сили звуку.

АДАПТАЦІЯ СВІТЛОВА – пристосування ока до бачення при сонячному світлі або при яскравому освітленні.

АДАПТАЦІЯ РЕЦЕПТОРІВ – зниження чутливості рецепторів до постійно діючих по дразників.

АДАПТАЦІЯ ПСИХІЧНА – пристосування психічної діяльності людини до умов і вимог навколишнього середовища.

АДАПТАЦІЯ КОЛЬОРОВА – пристосування зору до рівня яскравості або до кольорового відтінку освітлення.

АДАПТАЦІЯ ЗОРОВА – пристосування ока до різних рівнів яскравості за рахунок зміни абсолютної світлової чутливості зорового аналізатора.

АДАПТАЦІЯ ГЕНЕТИЧНА – природний відбір потомства мутанта, яке краще пристосоване до нових умов довкілля.

АДАПТАЦІЯ ДО ВИСОТИ – фізіологічний процес пристосування організму людини та тварин до умов існування й активної діяльності при пониженому парціальному тиску кисню (рО2) в повітрі, яке вдихається.

АДАПТАЦІЯ (лат. adaptare – пристосувати) – пристосування організму чи його органів до певних умов середовища.

АДАПТАЦІОМОРФОЗ – розвиток, зміна і перетворення пристосувань (адаптацій) у процесі еволюції організмів. Розвиток, зміну і перетворення адаптацій розглядають переважно в сукупності з їхнім виникненням і об’єднують у поняття адаптаціогенез.

АДАПТАЦІОГЕНЕЗ – виникнення, розвиток і перетворення пристосувань (адаптацій) у процесі еволюції органічного світу; пов’язані з основними характеристиками організмів – мінливістю і спадковістю. Основні шляхи А.: підвищення (або різка зміна) рівня організації або розвиток без зміни рівня організації. Найважливішою рисою А.…

АДАПТАЦІЙНИЙ МІСЦЕВИЙ СИНДРОМ – сукупність місцевих реак цій організму, які виникають при дії надзви чайного або патологічного подразника.

АДАПТАЦІЙНИЙ ЗАГАЛЬНИЙ СИНДРОМ – див.: Адаптаційний синдром.

АДАПТАЦІЙНИЙ СИНДРОМ – сукупність неспецифічних змін, які виникають в організмі людини або тварини від дії будь-якого патогенного подразника.

АДАМЮКА (Е. В. АДАМЮК) ТЕОРІЯ – теорія патогенезу глаукоми; підвищення внутрішньоочного тиску пояснюється затримкою відтоку венозної крові з ока.