Глосарій

ТРУП – тіло людини після її біологічної смерті.

ТРУНЦИТ СИМПАТИЧНИЙ – див.: Трунцит.

ТРУНЦИТ – ураження симпатичного стовбура, переважно запальної природи; виникнення Т. частіше зумовлене гост рою або хронічною інфекцією, травмами, інколи інтоксикаціями та пухлинами; клінічна картина характеризується вираженою поліморфністю.

ТРУНЕЧЕКА (K. TRUNEĈEK) СИМПТОМ – пульсація підключичної артерії в ділянці прикріплення груднино-ключично-соскоподібного м’яза; ознака атеросклерозу аорти.

ТРУЕЛЛЯ – ЖЮНЕ (N. A. TROELL – R. M. JUNET) СИНДРОМ – симптомокомплекс, який характеризується акромегалією, токсичним зобом (звичайно, вузлуватим), дифузним гіперостозом кісток склепіння черепа та порушенням вуглеводного обміну; хворі…

ТРУАЗЬЄ – АНО – ШОФФАРА (E. TROISIER – V. CH. HANOT – A. M. E. CHAUFFARD) СИНДРОМ – див.: Гемохроматоз.

ТРУАЗЬЄ (E. TROISIER) СИМПТОМ – збільшення надключичних лім фатичних вузлів; можлива ознака зло якісної пухлини в середостінні або в черевній порожнині.

ТРОЯНОВА (А. А. ТРОЯНОВ) СИМП ТОМ – сухий нестерпний кашель, зумовлений втягненням у патологічний процес плеври; ознака піддіафрагмального абсцесу.

ТРОХОЦЕФАЛІЯ – аномалія розвитку, яка характеризується формуванням круглої голови.

ТРОХОСКОПІЯ – рентгенологічне дослідження в позиції лежачи; пучок рентгенівського випромінювання спрямований вертикально знизу вгору.

ТРОХО- (грец. trochos – колесо, коло) – частина складних слів, яка означає «такий, що має округлу форму», «такий, що обертається».

ТРОХЛЕАРНИЙ – такий, що стосується блока; блоковий.

ТРОХАНТЕРИТ – запалення великого вертлюга стегнової кістки.

ТРОФОНЕВРОЗ – див.: Акродинія.

ТРОФОБЛАСТИЧНІ ХВОРОБИ ВАГІТНОСТІ – новоутворення трофоблас тичного походження, які можуть супроводжувати внутрішньо- і позаматкову вагітність; до Т. х. в. належать пухирний занесок, інвазивний пухирний занесок, хоріонепітеліома, трофобластична пухлина плацентарної площадки.

ТРОФОБЛАСТИЧНА ПУХЛИНА ПЛАЦЕНТАРНОЇ ПЛОЩАДКИ – патологічний процес, що належить до групи трофобластичних хвороб вагітності; характеризується глибокою інвазією хоріального епітелію, переважно цитотрофобласта, у міометрій, в якому розміщується у вигляді полів, острівців…

ТРОФОБЛАСТ – зовнішня клітинна маса зародка; Т. утворює суцільний клітинний покрив усього зародкового комплексу, у подальшому формує епітеліальний покрив ворсинок хоріона, а з часом – ворсинок плаценти; функції Т. (диференційованого…

ТРОФІЯ [грец. trophē – живлення, харчування] – частина складних слів, що означають їх зв’язок з їжею чи харчуванням.

ТРОФІЧНІ ПОРУШЕННЯ – патологічні фізикохімічні та морфологічні зміни в клітинах і тканинах, які є наслідком порушення постачання живильних речовин до клітин і елементів тканини, утилізації цих речовин, процесів їх асиміляції…

ТРОФІЧНІ ВИРАЗКИ – виразки нейрогенно-трофічного походження, які відрізняються торпідним перебігом, схильністю до рецидивування і резистент ністю до консервативного лікування; провідним у патогенезі Т. в. є різке зниження кровотоку в мікросудинах…