Глосарій

ШИЛЬДЕРА (P. F. SCHILDER) ДИФУЗНИЙ ПЕРІАКСІАЛЬНИЙ ЕНЦЕФАЛІТ – див.: Шильдера хвороба.

ШИЛЬДЕРА (P. F. SCHILDER) БРАДИТЕЛЕКІНЕЗ – див.: Брадителекінезія.

ШИЛОПОДІБНИЙ ВІДРОСТОК (PROCESSUS STYLOIDEUS) – 1) від росток дистального кінця ліктьової кістки, розміщений на її медіальній поверхні; 2) відросток дистального кінця променевої кістки, розміщений на її латеральній поверхні; 3) загострений відросток скроневої кістки, розміщений на нижній поверхні піраміди.

ШИЛОПОДІБНА ТОЧКА – найдистальніша точка шилоподібного відростка променевої кістки; антропометрична точка.

ШИЛЛЕРА (W. SCHILLER) ПРОБА – змазування підозрілих на злоякісне переродження ділянок шийки матки розчином Люголя; ділянки з явищами злоякісного переродження йодом не забарвлюються і залишаються світлими.

ШИК-РЕАКЦІЯ – гістохімічний метод, що застосовується для виявлення в тканинах людини і тварин полісахаридів, глікозаміногліканів, мукопротеїнів, глікопротеїнів і фосфоліпідів; в основі методу лежить реакція Мак-Мануса; у результаті реакції утворюються діальдегіди, які виявляються реактивом Шиффа.

ШИККЕЛЕ (G. SCHICKELE) СИМПТОМ – поєднання судомних скорочень шийки матки з послабленням скорочень її тіла; ознака порушення пологової діяльності.

ШИКА (B. SCHICK) СИМПТОМ – експіраторний стридор у дітей; можлива ознака туберкульозного бронхоаде ніту.

ШИКА (B. SCHICK) ПРОБА – шкірна проба з дифтерійним токсином; проводиться для виявлення імунітету до дифтерії.

ШИЙНО-ЯЗИКОВИЙ СИНДРОМ – при несподіваному обертанні голови виникає біль у шиї, який інколи супроводжується онімінням язика і шиї; причиною вважається стиснення нервових корінців С2 в ділянці атлантоосьових суглобів, оскільки корінці С2 містять пропріоцептивні волокна від язика.

ШИЙНО-ПЛЕЧОВІ СИНДРОМИ – неврологічні синдроми різного походження, що проявляються болями, нейротрофічними і вазомоторними розладами в ділянці шиї, плечового пояса і руки; основним патофізіологічним механізмом розвитку Ш.-п. с. є збудження хребтового нерва аферентними імпульсами, що надходять від рецепторів фіброзних кілець міжхребтових…

ШИЙНО-ПІДОШОВНИЙ СИМПТОМ – при пасивному приведенні голови до грудей хворого, що лежить на спині з випрямленими ногами, спостерігається розгинання великого пальця ступні; ознака ураження пірамідних шляхів та подразнення оболонок головного мозку.

ШИЙНО-ОКОАКУСТИЧНИЙ СИНДРОМ або синдром Вільдерванка (Вілдерванга) є рідкісним генетичним захворюванням, яке спадково передається, і виникає через мутації гена EPM2A або NHLRC1. Цей синдром також відомий як латентна мієлінна епілепсія дорослих (ЛМЕД) або мієлінна епілепсія з внутрішньочерепними кистами (MEGC). Головними клінічними…

ШИЙНО-ГРУДНОГО ВУЗЛА СИНДРОМ – див.: Зірчастого вузла синдром.

ШИЙНОГО РЕБРА СИНДРОМ – див.: Драбинчастого м’яза синдром.

ШИЙНИЙ ТРИКУТНИК ПЕРЕДНІЙ– див.: Ділянка шиї передня.

ШИЙНИЙ ТРИКУТНИК ЗАДНІЙ – див.: Надключична ділянка.

ШИЙНЕ СПЛЕТЕННЯ (PLEXUS CERVICALIS) – парна частина периферійної нервової системи, утворена сполученням передніх галузок перших чотирьох шийних спинномозкових нервів; рухові галузки Ш. с. іннервують деякі м’язи шиї і діафрагму, а чутливі – шкіру потиличної ділянки голови, вушної раковини, передньої і…

ШИЙКОВА ВАГІТНІСТЬ – вагітність, при якій прикріплення і розвиток плідного яйця відбувається в шийці матки, між внутрішнім і зовнішнім зівом; причиною аномального прикріплення плідного яйця є ендометрит, гіпоплазія матки, часті штучні аборти, повторні діагностичні вишкрібання матки, що призводить до дистрофічних…

ШИЙКА СЕЧОВОГО МІХУРА (CERVIX VESICAE URINARIAE) – нижня звужена частина сечового міхура, яка переходить в сечовипускний канал.