Глосарій

СЛІПОГЛУХОНІМОТА – поєднання повної сліпоти з глухотою та німотою; С. може бути вродженою і набутою.

СЛІПА ПЛЯМА (MACULA CAECA) – місце виходу зорового нерва з сітківки ока; С. п. не містить світлочутливих клітин і тому не сприймає світлових подразнень.

СЛІПА КИШКА (CAECUM) – початковий відділ товстої кишки. Міститься в правій клубовій ділянці. Стінка С. к. складається з слизової, м’язової та серозної оболонок. Від тонкої кишки С. к. відділяє складка…

СЛІЗНІ ШЛЯХИ – сукупність анатоміч них утворень, до яких належать слізне джерело, слізне озеро, слізні канальці, слізний мішок та носослізна протока; по С. ш. слізна рідина рухається у кон’юнктивальному мішку…

СЛІЗНІ ОРГАНИ (APPARATUS LACRIMALIS) – парні органи, що продукують слізну рідину і відводять її у порожину носа; С. о. складаються із слізної залози та сльозовивідних шляхів.

СЛІЗНИЙ МІШОК (SACCUS LACRIMALIS) – структурна частина сльозовід відних шляхів; розширений верхній кі нець носослізної протоки; С. м. розміщений позаду медіальної зв’язки повік у ямці слізного мішка, утвореній лобним відростком…

СЛІЗНИЙ АПАРАТ – сукупність органів, що виробляють і відводять слізну рідину.

СЛІЗНЕ ОЗЕРО (LACUS LACRI MALIS) – розширення очної щілини біля медіального кута ока, куди поступає слізна рідина із кон’юнктивального мішка; у С. о. заглиблені нижня і верхня слізні точки, які…

СЛІЗНА ЗАЛОЗА (GLANDULA LAC RIMALIS) – залоза, яка виробляє сльозову рідину; складається з двох частин: верхньої, або очноямкової, і нижньої, або повікової; очноямкова частина С. з. розміщена в ямці слізної…

СЛИНОУТВОРЕННЯ – процес утворення слини в слинних залозах.

СЛИНОТЕЧА ВАГІТНИХ – слинотеча, яка є проявом раннього токсикозу вагітних; часто супроводжує блювання вагітних, інколи виникає як самостійна форма токсикозу; при виражній слинотечі втрата слини за добу може перевищувати 1…

СЛИНОТЕЧА – див.: Гіперсалівація.

СЛИНОКАМ’ЯНА ХВОРОБА – див.: Сіалолітіаз.

СЛИНОВИДІЛЕННЯ – процес виділення слини в ротову порожнину; у нормальних природних умовах С. є рефлекторним актом і виникає внаслідок подразнення слизової оболонки порожнини рота їжею або нехарчовими подразниками, у патологічних…

СЛИННІ НОРИЦІ – вузькі патологічні ходи, які сполучають протоки великих слинних залоз з поверхнею шкіри обличчя або порожниною рота; С. н. можуть утворитися внаслідок поранення слинних залоз та їх проток,…

СЛИННІ КОЛЬКИ – біль та підпухання слинної залози під час їжі.

СЛИННІ ЗАЛОЗИ (GLANDULAE ORIS) – залози, що виробляють слину; розрізняють великі – привушну, під щелепну, під’язикову та малі слинні зало зи – щічні, молярні, губні, язикові твердого і м’якого піднебіння.

СЛИНА – секрет слинних залоз, що виділяється в порожнину рота; містить близько 99 % води, 0,5 – 1 % органічних (амілаза, мальтаза, муцин, сечовина, сечова і молочна кислоти тощо) та…

СЛИЗО-ШКІРНОГО ЛІМФАТИЧНОГО ВУЗЛА СИНДРОМ – див.: Кавасакі хвороба.

СЛИЗОУТВОРЕННЯ – продукування слизу залозами мерокринового типу.