Глосарій

СИНУС СИГМОПОДІБНИЙ (SINUS SIGMOIDEUS) – парний С. твердої мозкової оболонки, розміщений в сигмоподібній борозні на задній поверхні піраміди скроневої кістки і на потиличній кістці; є продовженням поперечного синуса і переходить…

СИНУС САГІТАЛЬНИЙ НИЖНІЙ (SINUS SAGITTALIS INFERIOR) – непарний С. твердої мозкової оболонки, який розміщений у нижньому краї серпа великого мозку і впадає в прямий синус; у С. с. н. впадають…

СИНУС САГІТАЛЬНИЙ ВЕРХНІЙ (SINUS SAGITTALIS SUPERIOR) – непарний С. твердої мозкової оболонки, розміщений на склепінні черепа в однойменних борознах лобної, тім’яної та потиличної кісток, який йде від сліпого отвору на…

СИНУС ЛІМФАТИЧНОГО ВУЗЛА ПРОМІЖНИЙ – простір, розміщений між сусідніми пірамідальними ділянками; вистелений лімфатичним ендотелієм; містить лімфоцити і макрофаги.

СИНУС ЛІМФАТИЧНОГО ВУЗЛА МОЗКОВИЙ – простір, розміщений між м’якушевими тяжами; вистелений переривчастим лімфатичним ендотелієм; містить лімфоцити і макрофаги; з мозкових синусів лімфа прямує до виносних лімфатичних судин.

СИНУС ЛІМФАТИЧНОГО ВУЗЛА КРАЙОВИЙ – простір, розміщений між капсулою лімфатичного вузла і основами пірамідальних ділянок; крайовий С. є лиш потенційним простором; вистелений лімфатичним ендотелієм і містить численні вільні клітини, в…

СИНУС ЛІМФАТИЧНОГО ВУЗЛА КІРКОВИЙ – С., розміщений між су сідніми пірамідальними ділянками; ви стелений лімфатичним ендотелієм; міс тить лімфоцити і макрофаги.

СИНУС КАРОТИДНИЙ (SINUS CA ROTICUS) – незначне розширення загальної сонної артерії в місці її розгалуження на зовнішню і внутрішню сонні артерії; містить пресорецептори, при збудженні яких виникає сповільнення сер цевого…

СИНУС – порожнистий простір; порожнина, пазуха.

СИНТРОФОБЛАСТ – див.: Синцитіо трофобласт.

СИНТОПІЯ – топографічна позиція органа щодо суміжних анатомічних утворень.

СИНТОННІСТЬ РЕГІРЕСИВНА – особливість патологічного складу особи, яка спостерігається на пізніх етапах розвитку шизофренії; характеризується тим, що хворий без врахування ситуації і свого становища в суспільстві постійно готовий викладати свої…

СИНТОННІСТЬ – особливість особи, яка характеризується поєднанням внутрішньої урівноваженості з емоційною чуйністю і товариськістю.

СИНТЕТИЧНИЙ – узагальнений, об’єднаний; одержаний внаслідок синтезу; такий, що стосується синтезу.

СИНТЕТАЗИ – див.: Лігази.

СИНТЕЗ – 1) метод вивчення предмета в цілісності, єдності і взаємозв’язку його частин; 2) одержання складних хімічних сполук з простіших або безпосередньо з елементів; 3) сполучення; штучне виготовлення.

СИНПСИХАЛГІЯ – прояв каузалгії, який характеризується виникненням больового нападу під впливом емоцій.

СИНОТІЯ – вроджене зрощення слухових кісточок.

СИНОСТОЗУВАННЯ – поєднання кісткових уламків з метою створення оптимальних умов для зрощення перелому.

С. ШТУЧНИЙ – С., який утворюють між кістками для лікування вродженого чи посттравматичного несправжнього суглоба або дефекта великогомілкової кістки.