Глосарій

СИНІСТРОПОЗИЦІЯ МАТКИ – положення матки, яке характеризується змі щенням її від серединної лінії таза вліво.

СИНІСТРОВЕРСІЯ СЕРЦЯ – вроджена вада розвитку, яка характеризується розміщенням верхівки серця в горизонтальній площині за грудниною поблизу середньої лінії тіла; майже завжди поєднується з дефектами міжпередсердної або міжшлуночкової перегородок та…

СИНІСТРОВЕРСІЯ МАТКИ – позиція матки, яка характеризується нахилом її тіла вліво, а шийки вправо, стосовно осі малого таза.

СИНІСТРО- (лат. sinister – лівий) – частина складних слів, яка означає «лівий», «лівобічний».

СИНИЛЬНА КИСЛОТА – розчин ціаністого водню HCN у воді; надсильна отрута, яка блокує клітинне дихання, що каталізується цитохромоксидазою, внаслідок чого розвивається різка тканинна гіпоксія.

СИНЕХОТОМІЯ – хірургічне розрізання спайок райдужної оболонки.

СИНЕХІЯ – див.: Спайка(и).

СИНЕХІЇ ПОРОЖНИНИ МАТКИ – див.: Ашермана синдром.

СИНЕСТЕЗІЯ – виникнення в людини відчуття не лише в чуттєвому органі, на який діє подразнення, але й одночасно в іншому органі чуття.

СИНЕСТЕЗІАЛГІЯ – прояв тяжкої форми каузалгії; при подразненні будь-якої ділянки тіла виникає напад болю.

СИНЕРГОАНТАГОНІЗМ – особли вість взаємодії двох лікарських речовин, яка характеризується тим, що при одних дозах вона має форму синергізму, а при інших – антагонізму.

СИНЕРГІЯ – див.: Синергізм.

СИНЕРГІСТИ – м’язи або групи м’язів, що діють спільно в одному і тому самому напрямі.

СИНЕРГІЗМ ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН – односпрямований характер дії кількох одночасно призначених лікарських засобів, при якому відбувається сумація або потенціювання ефектів окремих речовин.

СИНЕРГІЗМ – 1) співдружня дія, суміс на діяльність органів в одному напрямі, взаємне підсилення дії; 2) явище посилення дії одного каталізатора додаванням іншого.

СИНЕРГЕТИЧНИЙ – такий, що діє сумісно, співдружньо.

СИНЕЛЬНИКОВА (Р. Д. СИНЕЛЬНИКОВ) ТРИКУТНИК – трикутник, утворений нижнім краєм щитоподібного хряща, зовнішнім краєм еластичного конуса і внутрішнім краєм перснещитоподібного м’яза.

СИНЕКОЛОГІЯ – розділ екології, що вивчає життя угруповань різних видів організмів.

СИНДРОМ НАБУТОГО ІМУНОДЕФІЦИТУ – див.: СНІД (синдром набутого імунодефіциту).

СИНДРОМ ДИСЕМІНОВАНОГО ВНУТРІШНЬО СУДИННОГО ЗСІ ДАННЯ (СИНДРОМ-ДВЗ) – симптомо комплекс, що, як правило, виникає внаслідок надходження в кров або утво рення в ній речовин з активністю тканинного фактора, що ініціює…