Глосарій

СИГМО- (сигмоїд-, сигмоїдо-; анат. colon sigmoideum – сигмоподібна ободова кишка) – частина складних слів, яка означає належність до сигмоподібної ободової кишки.

СИГМАТИЗМ – порушення мовлення, яке характеризується неправильним вимовлянням шиплячих та свистячих звуків.

СИВУШНІ МАСЛА – суміш одноатомних вищих спиртів жирного ряду, які утворюються як побічні продукти бродіння при виготовленні етилового спирту; С. м. повільно окислюються в організмі, що зумовлює їх значно більшу…

СИБІРКА – висококонтагіозне захворювання тварин, яке передається людині при контакті з тваринами або їх продуктами; збудник С. – Bacillus anthracis, який являє собою великі грампозитивні, покриті капсулою факультативно-анаеробні палички; спори…

СЕЯ – ДЖЕРАЛЬДА (B. SAY – P. S. GE RALD) СИНДРОМ – комплекс спадкових аномалій; спостерігається полідактилія, зумовлена однобічним подвоєнням променевої і великогомілкової кісток або ж двобічним подвоєнням ліктьових і…

СЕЮНКЦІЯ – див.: Верніке сеюнкція.

СЕЧОУТВОРЕННЯ – одна з найголовніших функцій нирок, спрямована на виділення з організму кінцевих продуктів обміну речовин залежно від концентрації їх у рідинах внутрішнього середовища. В основі С. лежать процеси фільтрації,…

СЕЧОСТАТЕВІ НОРИЦІ – патологічні сполучення між органами сечової і статевої систем; розрізняють вроджені і набуті С. н.

СЕЧОСТАТЕВИЙ ТРИКУТНИК – див.: Сечостатева ділянка.

СЕЧОСТАТЕВА СИСТЕМА – сукупність анатомічно пов’язаних органів сечовиділення та розмноження.

СЕЧОСТАТЕВА ДІЛЯНКА – передня частина промежини, яка обмежена попереду та з боків нижніми галузками лобкових та сідничих кісток, позаду – лінією, що з’єднує сідничі горби.

СЕЧОМІХУРОВИЙ ТРИКУТНИК – ділянка дна сечового міхура між устями сечоводів та внутрішнім отвором сечовипускального каналу.

СЕЧОКИСЛИЙ ІНФАРКТ – скупчення в ниркових сосочках кристалів сечової кислоти.

СЕЧОКИСЛИЙ ДІАТЕЗ – аномалія конституції, яка характеризується порушенням обміну нуклеїнових кислот, нуклеотидів, пуринових основ, що призводить до накопичення в організмі сечової кислоти і її солей та вторинного пошкодження різних систем…

СЕЧОКАМ’ЯНА ХВОРОБА – див.: Уролітіаз.

СЕЧОГІННІ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ – лікарські засоби, які підвищують виведення нирками іонів натрію та води і внаслідок цього викликають зменшення вмісту рідини в тканинах і серозних порожнинах організму.

СЕЧОВОГО МІХУРА і СЕЧОВОДУ ДИЛЯТАЦІЇ СИНДРОМ – симптомокомплекс, який проявляється хронічною сечовивідною дилатацією (мегасечовід), що супроводжується гіпотонією і дилатацією сечового міху ра (мегацистис) та зяянням сечовідних отворів, зумовлюючи везикоуретральний рефлекс…

СЕЧОВОГО МІХУРА ДИЛЯТАЦІЇ – МІКРОКОЛОН – КИШКОВОЇ ГІПОПЕРИСТАЛЬТИКИ СИНДРОМ – успадкування за аутосомно-домінантним типом; спостерігаються розширений сечовий міхур, мікроколон з розширеною тонкою кишкою та гіпоперистальтика.

СЕЧОВІД ЦИРКУМКАВАЛЬНИЙ – див.: Сечовід ретрокавальний.

СЕЧОВІД РЕТРОКАВАЛЬНИЙ – вроджене аномальне розміщення середньої частини правого сечоводу позаду нижньої порожнистої вени.